Сумнагінська культура
Сумнагінська культура — мезолітична археологічна культура Східного Сибіру. Виділена Ю. О. Мочановим в 1966 році, назва по стоянці Сумнагін у верхів'ях Алдану. Датується X-VI тис. до Р. Х. [1] (атлантичний період кліматичного оптимуму, коли температура була значно вища за сучасну). РозташуванняПоширювалася з півдня аж до Сибірського Заполяр'я: від басейнів Алдану, середньої течії Лени та Вілюю на півдні до півострова Таймир (Тагенар VI) та низовий Колими (Пантелеїха III) на півночі. ЕкономікаОснову господарства становило полювання на лося. Матеріальна культураНосії культури жили в легких круглих у плані житлах (чум). На залишках поселень знайдено кістяні наконечники дротиків та шил, що свідчить про існування у носіїв культури теплого арктичного одягу зі шкур убитих тварин. Мешканці Жоховської стоянки, розташованої на острові Жохова у Східносибірському морі, 9,5 тис. років тому займалися виведенням їздових собак [2][3].. Генетичні зв'язкиСумнагінська культура прийшла на зміну дюктайській культурі[ru]. Потім її змінили племена сиалахської культури[ru]. Після того, як на територію сумнагінців на рубежі V—IV тис. до Р. Х. з півдня стали мігрувати представники нової культури, частина сумнагінців покинула свій ареал і пішла на Аляску, де вони стали одним із етнічних компонентів протоескімосів і протоалеутів [4]. Примітки
|