Жоховська стоянка

Жоховська стоянка
Адміністративна одиниця	Острів Жохова

76°08′50″ пн. ш. 152°43′12″ сх. д.

Жоховська стоянка — мезолітична стоянка Сумнагінської культури, розташована на острові Жохова (Новосибірські острови) в Якутії[1]. Датується віком 7-6 тис. років до Р. Х.[1].

Знайдені археологічні знахідки є унікальними за розташуванням у високих широтах. Північніше древня людина не засновувала постійних стоянок (північніші стоянки виявлені у Гренландії, але вони значно молодше)[2].

На той час острів був частиною материкової суші. У поселенні постійно проживало від 25 до 50 осіб. Практикувався цілорічний промисел північного оленя і білого ведмедя взимку. Знайдені докази постійного вживання в їжу м'яса білого ведмедя. Ніде у світі такої культури поїдання м'яса білого ведмедя більше не знайдено, тому стоянка на острові Жохова також є унікальною.

Генетично жителі стоянки мали західноєвразійське походження. Предки цих людей прийшли в це місце із Західного Сибіру або з Уралу. У мешканців Жоховської стоянки визначена мітохондріальна гаплогрупа K^[en] (поширена серед чувашів — 18 %, Альпійський регіон та Британські острови — близько 10 % населення, а також серед близькосхідних народів) і, ймовірно, у двох зразків визначені мітохондріальні гаплогрупи W^[en] (найбільша концентрація в наш час — на півночі Пакистану) та V^[en][3][4] (сучасне поширення — саами, пасьєго). Пізніша генетична лінія цих людей у місцевому північному населенні не знайдена, що свідчить про закритість даного етносу від чужинців.

При розкопках у 2015 році були виявлені рештки собак, вивчивши які вчені зробили відкриття — вже 7 тисяч років до Р. Х. мешканці Жоховської стоянки займалися виведенням породистих їздових собак, дуже близьких до стандарту сибірської лайки, вагою до 25 кг. Знайдені рештки свідчать про цілеспрямовану багаторічну роботу з породою, знайдені останки як зрілих, так і старих собак. За старіючими собаками люди доглядали до останнього, не дозволяючи собакам вмирати від голоду[5][6]. Пізніше були знайдені нарти, що свідчить про те, що собак використовували як їздових. Також є підстави вважати, що частина особливо великих лайок допомагала у полюванні на ведмедів.

У жоховських собак, які жили 5,8-6 тис. до Р. Х., генетиками визначена мітохондріальна гаплогрупа A[7]

Результати порівняльного повногеномного дослідження дозволили з'ясувати, що родовід сучасних їздових собак бере свій початок від одомашненого пращура, що жив в Арктичному Сибіру 7,5 тисячі років до Р. Х.. Геном з нижньої щелепи собаки «Жохов» має покриття 9,6 ×. Щелепа датована 7524 календарними роками до Р. Х.. Геном собаки «Жохов» виявився найтісніше пов'язаний з геномами сучасних їздових собак (гренландські їздові собаки, аляскинські маламути, аляскинські і сибірські хаскі) і американських доєвропейсько-контактних собак, таких як собака з Порт-о-Шуа морської архаїчної культури (~ 2000 років до Р. Х.). Безконтрольний кластерний аналіз за допомогою програмного забезпечення NGSadmix згрупував сучасних домашніх собак в чотири кластери: африканські, європейські, азійські та їздові собаки, включаючи «Жохов». «Жохов» представляє собою родовід, яrий розходився з предком сучасних їздових собак. Це говорить про генетичну спадкоємність в арктичних породах собак, що найменше, протягом останніх ~ 9500 років, встановлюючи нижню межу походження лінії їздових собак. D-статистика вказала на надлишок алелів між плейстоценовими вовками з Янської стоянки і з Таймиру з одного боку і американо-жоховськими їздовими собаками з іншого, що наводить на думку про змішання, яке нещодавно відбулося між плейстоценовими вовками і предками американо-жоховських їздових собак.[8].

Мешканці Жоховської стоянки 7 тис. до Р. Х. привозили обсидіан з берегів озера Червоне на Чукотці[9].

Примітки

1. Російський історичний ілюстрований журнал «Родина» № 7\2002. Архів оригіналу за 26 січня 2013.
2. Древнейшие люди Арктики — Жить!. goarctic.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 17 грудня 2019.
3. В. В. Питулько, В. И. Хартанович, В. Б. Тимошин, В. Г. Часнык, Е. Ю. Павлова, А. К. Каспаров. Древнейшие антропологические находки высокоширотной Арктики (Жоховская стоянка, Новосибирские острова) [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.], 2015
4. Результат важный, но степень его надежности неизвестна | Генофонд РФ (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2019.
5. Vladimir V. Pitulko, Aleksey K. Kasparov. Archaeological dogs from the Early Holocene Zhokhov site in the Eastern Siberian Arctic : [арх. 1 липня 2020] // Journal of Archaeological Science: Reports. — 2017-06-01. — Т. 13. — С. 491—515. — ISSN 2352-409X. — DOI:10.1016/j.jasrep.2017.04.003.
6. За полярным кругом нашли древнейших породистых собак (рос.). Lenta.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 17 грудня 2019.
7. Esther J. Lee, D. Andrew Merriwether, Alexei K. Kasparov, Pavel A. Nikolskiy, Marina V. Sotnikova. Ancient DNA Analysis of the Oldest Canid Species from the Siberian Arctic and Genetic Contribution to the Domestic Dog (англ.) // PLOS One. — Public Library of Science, 2015-05-27. — Vol. 10, iss. 5. — P. e0125759. — ISSN 1932-6203. — doi:10.1371/journal.pone.0125759.
8. Mikkel-Holger S. Sinding et al. Arctic-adapted dogs emerged at the Pleistocene–Holocene transition [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.], 2020
9. Древние люди высокоширотной Арктики начали вести торговлю девять тысяч лет назад. Российский научный фонд. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 17 грудня 2019.