Юньнаньське плато переважно розташоване на висоті від 1800 до 2400 м над рівнем моря. Рельєф регіону представлений гірськими плато, невисокими вапняковими пагорбами та широкими міжгірськими улоговинами. На сході регіону поширені карстові форми рельєфу. В горах регіону баре свій початок Хонгха, або Червона річка, яка тече на південь і впадає у Південнокитайське море. Також через територію екорегіону протікає Янцзи, або Цзіньшацзян, як її називають у верхів'ях. Поблизу міста Куньмін, столиці Юньнаню, розташоване велике, хоча й неглибоке, озеро Дяньчі[en], а поблизу міста Далі — глибше, хоч і менше за площею, озеро Ерхай.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією кліматів Кеппена) або високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). Літо дуже вологе, але не особливо спекотне через велику висоту над рівнем моря, а зима прохолодна, однак не морозна через низьку широту і відсутність частих туманів, характерних для Сичуанської западини, розташованої північніше, та Гуйчжоуського плато[ru], розташованого східніше. Середньорічна кількість опадів в регіоні становить близько 1200 мм, більшість з яких випадає влітку, в період мусонів. З листопада по квітень триває прохолодний сухий сезон. Взимку в горах може випасти сніг, хоча в долинах сніг буває дуже рідко.
М'який клімат регіону сприяє розвитку сільського господарства. Жителі Юньнаню використовують кліматичні особливості регіону, вирощуючи цитрусові на висоті 2400 м над рівнем моря та займаючись рисівництвом на висоті 3000 м над рівнем моря.
Флора
На більшій частині регіону поширені сезонно вологі вічнозелені субтропічні широколистяні ліси, а в міжгірських улоговинах — сезонно сухі субтропічні ліси. Флора лісів регіону є подібною до флори нижнього помірного поясу Східних Гімалаїв[en], хоча ліси Юньнанського плато вирізняються більшим флористичним різноманіттям. В лісах екорегіону домінують дерева з родин Букові (Fagaceae) та Лаврові (Lauraceae), зокрема різні види дубів (Quercus spp.), кастанопсисів (Castanopsis spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.), ліндер[en] (Lindera spp.) та персей (Persea spp.). Ці склерофільні дерева зберігають листя протягом тривалого сухого сезону. Впродовж століть значна частина лісів регіону була знищена і перетворена на сільськогосподарські угіддя. У вторинних лісах регіону переважають юньнаньські сосни (Pinus yunnanensis), а також деякі широколистяні види, зокрема юньнанські мікелії[en] (Magnolia laevifolia) та різноманітні рододендрони (Rhododendron spp.).
На північному заході екорегіону, на південних схилах Гендуаншаню, на висоті понад 1500 м над рівнем моря домінує більш прохолодний і вологий клімат, ніж на решті плато. Він вирізняється стійкою хмарністю протягом вегетаційного періоду та прохолодними зимами, коли на великих висотах тривалий час лежить сніг. У цих високогір'ях зустрічаються помірні хмарні ліси, флора яких відрізняється від флори субтропічних лісів Юньнанського плато. Дерева тут вкриті мохом, епіфітнимипапоротями та орхідеями. В підліску ростуть невисокі бамбуки з роду Chimonocalamus[en], папороті щитники (Dryopteris spp.) та різноманітні тіньовитривалі рослини, зокрема аріземи[en] (Arisaema spp.), розрив-трави (Impatiens spp.) та кореневі паразити баланофори[en] (Balanophora spp.).