Подвір'я палацу Бегія в Марракеші, де проходили зйомки фільму
«Сто тисяч доларів на сонці» (фр.Cent mille dollars au soleil, італ.100.000 dollari al sole) — франко-італійський фільм режисера Анрі Вернея, що вийшов на екрани в 1964 році, екранізація роману Клод Вейо[fr] «Ми не поїдемо до Нігерії».
Сюжет
У невеликому містечку на півночі Африки в компанії вантажоперевезень «Татко Кастільяно» троє нерозлучних водіїв, Рокко (Жан-Поль Бельмондо), Марек (Ліно Вентура) та Мітч-Мітч (Бернар Бліє), працюють під керівництвом боса на прізвисько «Буряк» (Герт Фребе), який не гребує і контрабандою. Коли на базу прибув новий трейлер, бос «Буряк» наймає людину з підробленими документами та сумнівною репутацією — Джона Штайнера (Реджинальд Кернан), оскільки в новій машині знаходиться контрабандний вантаж, який необхідно перевезти по небезпечних дорогах Сахари. Напередодні від'їзду Рокко довідується, що в новій машині знаходиться контрабандний вантаж на суму сто тисяч доларів і він вирішує викрасти автомобіль …
Мішель Одіар пропонував Анрі Вернею назвати фільм «60 000 доларів на сонці», але Анрі Верней збільшив суму до «100 000 доларів на сонці».
За словами Анрі Вернея, він хотів створити свій фільм як справжній вестерн. У ньому немає ковбоїв, але всередині двигунів вантажних автомобілів є тисячі кінських сил, і ці вантажівки тоді виглядали як справжні зірки.
_(7346181900).jpg)
