Мішель Одіар

Мішель Одіар
Michel Audiard
Ім'я при народженніП'єр Мішель Одіар
Дата народження15 травня 1920(1920-05-15)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті27 липня 1985(1985-07-27) (65 років)
Місце смерті
Дурдан, Франція
Похованняцвинтар де Монружd[1]
ГромадянствоФранція Франція
Професіясценарист, режисер
Роки активності1949 — 1985
ДітиЖак Одіар і François Audiardd
IMDbID 0002192
Нагороди та премії
«Сезар», 1982
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Мішель Одіар у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Одіар.

Мішель Одіар (фр. Michel Audiard; 15 травня 1920, Париж — 27 липня 1985, Дурдан[2]) — французький сценарист, кінорежисер і письменник. Лауреат кінопремії «Сезар» за найкращий сценарій (1982).

Біографія

П'єр Мішель Одіар народився 15 травня 1920 року в Парижі (Франція). До приходу в кіно перепробував різні професії — був велогонщиком, газетярем, зварювальником, працював в аптеці. Зайнявшись після війни журналістикою, він багато друкувався, деякий час був редактором газети «Етуаль дю суар» («Вечірня зірка»), потім почав писати діалоги для кіно і дуже швидко став одним з ведучих «діалогістів» — в ті роки це була престижна, важлива кінематографічна професія. Одіара — автора діалогів оціни провідні режисери і актори Франції, його дотепні репліки стали крилатими.

У 1968 році Мішель Одіар дебютував як режисер фільмом «Не потрібно приймати божих дітей за диких качок». Він поставив за власними сценаріями декілька комедій, серед яких «Чорна вдова» (1969), документальна сатирична історія Франції «Хай живе Франція»! (1973), «Як досягти успіху в житті, коли ти дурень і плакса» (1974).

У 1980-і роки Одіар найчастіше працював в жанрі психологічної драми або детектива. Серед його відомих робіт цих років діалоги до фільму «Професіонал» (1981) з Жаном-Полем Бельмондо в головній ролі, сценарії до фільмів «Під попереднім слідством» (1981), за який Одіара удостоєно премії «Сезар» у 1982 році, «Поза законом» (1983) та ін.

Останньою роботою Мішеля Одіара стала участь у написанні сценарію до кінокомедії режисера Жоржа Лотнера «Клітка для диваків 3: Весілля» (1985).

Мішель Одіар батько сценариста і кінорежисера Жака Одіара (нар. 1952).

Визнання

Мішеля Одіара чотири рази був номіновано на премію «Сезар», і лише один раз, у 1982 році отримав її за сценарій до фільму «Під попереднім слідством».

Іменем Мішеля Одіара у 1994 році названо площу в XIV окрузі Парижа, де він народився.

У 1992 році співак Мішель Сарду випустив пісню «Le Cinéma D'Audiard», присвячену видатному сценаристові.

Фільмографія

Сценарист і автор діалогів

Режисер

  • 1968: Не потрібно приймати божих дітей за диких качок / Faut pas prendre les enfants du bon Dieu pour des canards sauvages
  • 1969: Золота вдова / Une veuve en or
  • 1970: Вечірній крик баклана над джонками / Le Cri du cormoran, le soir au-dessus des jonques
  • 1971: Чорний прапор над котлом / Le drapeau noir flotte sur la marmite
  • 1972: Вона більше не говорить… вона стріляє / Elle cause plus, elle flingue
  • 1973: Хай живе Франція! / Vive la France (документальний)
  • 1974: Цілую, до понеділка / Bons baisers… à lundi
  • 1974: Як досягти успіху в справах, коли ти дурень і плакса / Comment réussir… quand on est con et pleurnic

Джерела

  • «В Париже скончался известный сценарист и режиссёр Мишень Одиар» // Искусство кино. — М. : Союз кинематографистов СССР, 1986. — Вип. 6 (червень). — С. 159—160.

Примітки

  1. ↑ https://actu.fr/societe/toussaint-ces-10-celebrites-enterrees-dans-des-cimetieres-des-hauts-de-seine_46066982.html
  2. ↑ Les gens du cinéma. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 24 березня 2015.

Посилання