Стома (переклад з грец., «отвір») — це штучний отвір, сформований на передній черевній стінці, унаслідок хірургічного втручання, наприклад, для виведення калових мас або сечі.
Кишкову стому часто називають штучним заднім проходом (лат.anus preter naturalis), тому що випорожнення кишечнику відбувається не через природний задній прохід, а через отвір, сформований на передній черевній стінці.
Стомовані люди не можуть контролювати процес дефекації або сечовипускання. Для збору виділень зі стоми — калових мас або сечі, використовують спеціальні засоби — калоприймачі та сечоприймачі.
Реабілітація таких хворих неможлива без наявності сучасних технічних засобів реабілітації (кало- та уроприймачі) та забезпечення їхнього отримання пацієнтами. Державне забезпечення таких хворих технічними засобами реабілітації, як інвалідів, загалом регулюються Законом України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, стаття 38: «Послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби (протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття, засоби пересування, у тому числі крісла-візки з електроприводом, автомобілі, індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони та факси для письмового спілкування, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) надаються інвалідам та дітям-інвалідам безкоштовно або на пільгових умовах за наявності відповідного медичного висновку» та Наказом № 623 Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання».
На сьогодні в Україні не існує офіційного реєстру хворих, яким накладено стому. За підрахунками онкологічної та проктологічної служб та згідно з епідеміологічними та популяційними даними — таких пацієнтів в Україні може нараховуватись близько 70 000 осіб.