Столяров Микола Олександрович

Столяров Микола Олександрович (Столярів)
Народився8 вересня 1870(1870-09-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Російська імперія
Помер1942 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мінськ, Білорутенія, Райхскомісаріат Остланд
Країна Російська імперія → СРСР СРСР
Діяльністьнауковець
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьматематика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
НТУ «ХПІ» Редагувати інформацію у Вікіданих
Білоруський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Білоруський національний технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова Редагувати інформацію у Вікіданих
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Заслужений професор Харківського технологічного інституту
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Столяров.

Мико́ла Олекса́ндрович Столяро́в (Столярів) (* 1870, Київ — † 1942, Мінськ) — український математик, за часів Російської імперії — статський радник. За відмінну службу нагороджений орденами святої Ганни 2 ступеня, святого Станіслава 2 ступеня, святого Володимира 4 ступеня.

Життєпис

1894 року закінчив Київський університет. Викладав в Києво-Подільській та Фундуклеївській жіночих гімназіях.

В 1898—1914 працював у Київському політехнічному інституті — викладачем математики, з 1914 — професор.

У 1914—1920 роках працює професором теоретичної механіки в Харківському технологічному інституті.

Брав участь у роботі ХІІ з'їзду дослідників та лікарів у Москві (1909—1910). 1917 — заслужений професор.

14 березня 1920 на спільному засіданні УАН його обрано директором геометричного інституту. В 1920—1932 роках працює у Київському університеті, одночасно з 1927 викладає у художньому інституті.

Кількарічна праця під головуванням професорів М. Кравчука та Столярова мала наслідком 2 томи «Математичного словника», виданого Державним видавництвом УРСР.

З 1 вересня 1932 працює в Білоруському державному університеті, з 1938 завідує кафедрою теоретичної механіки, одночасно викладав у Білоруському політехнічному інституті.

Загинув в часі нацистської окупації в Мінську[1].

Праці

  • «Перетворення ультраеліптичних квадратур» (Київ, 1899)
  • «Зібрання творів у вищій математиці» (Київ, 1902)

Джерела

  1. ↑ Харківський технологічний інститут в особах. library.kpi.kharkov.ua. Процитовано 10 жовтня 2024.