Стиль (значення)

  • Стиль (від лат. stylus) — прилад для писання у вигляді загостреної палички.
  • Стиль  — у загальному значенні — сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь (наприклад, строгого стилю меблі);

У вужчому значенні — сукупність характерних рис літератури або мистецтва тієї чи іншої епохи або науки, а також сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного народу, країни (голландський, російський, український стиль; східний, західний стиль).

Культура

Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. У загальнокультурологічному сенсі стиль — усталена форма художнього самовизначення епохи, регіону, нації, соціальної або творчої групи або окремої особистості. Див.:

Архітектура

Особливості різних стилів в архітектурі і в орнаментиці слугували основою для особливої класифікації стилів і ордерів. Див.:

Література

У літературі стиль — сукупність прийомів у використанні засобів мови, притаманна даній літературній школі, властива якому-небудь письменникові (авторський стиль) або літературному твору (ораторський, поетичний стиль), літературному напряму, жанрові. Див.:

Мовознавство

У мові й мовознавстві стиль — сукупність мовних засобів і прийомів, вибір яких зумовлений змістом, характером і метою висловлювання. Див.:

Музика

В музиці стиль стосується композитора або певної композиторської школи. Див.:

Менеджмент

В менеджменті стиль керівництва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу. Див.:

Хронологія

У хронології стиль — спосіб літочислення. Див.:

Інформатика

Інші значення

  • Сукупність зовнішніх ознак, властивих певному народові (наприклад, візантійського стилю обличчя).
  • Сукупність особливостей у побудові мови (телеграфний стиль), особлива манера словесного викладу («Отак собі у старовиннім стилі / Пишу я, брате, вірші на дозвіллі» М. Рильський).
  • Побудова мови відповідно до норм синтаксису й слововживання (працювати над стилем);
  • Характерна манера поводитися, говорити, одягатися (людина старого стилю).
  • Стиль доби — сукупність ознак, характерних для певного часу.
  • У давнину та середні віки стиль — паличка с загостреним краєм для писання по воску і тупим для стирання написаного.

Див. також

Посилання