Стибін

Стибін
Назва за IUPAC	стибан
Інші назви	стибій тригідрид, гідрид сурми
Ідентифікатори
Номер CAS	7803-52-3
Номер EINECS	620-578-3
ChEBI	30288
RTECS	WJ0700000
SMILES	[SbH3][1]
InChI	InChI=1S/Sb.3H
Номер Гмеліна	795
Властивості
Молекулярна формула	SbH3
Молекулярна маса	124,784 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Запах	тухлі яйця
Густина	5,1 г/л[2]
Тпл	-88 °C[2]
Ткип	-17 °C[2]
Розчинність (вода)	малорозчинний (0,2:1)
Розчинність (етанол)	розчинний (15:1)
Розчинність (сірковуглець)	добре розчинний (250:1)
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини	фосфін, арсин, трифенілстибін
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Стибі́н, гідри́д сти́бію — неорганічна бінарна сполука складу SbH₃. За звичайних умов є безбарвним, легкозаймистим газом із неприємним запахом тухлих яєць. Використовується для виробництва напівпровідників для мікроелектроніки. Стибін є дуже токсичною речовиною.

Заміщенням у стибіні одного, двох або трьох атомів H гідрокарбільними групами утворюються похідні RSbH₂, R₂SbH і R₃Sb, котрі називають первинними, вторинними й третинними стибінами відповідно. Окремі стибіни краще називати як заміщені стибану, наприклад, тривінілстибан (CH₂=CH)₃Sb.

Хімічні властивості

Стибін у суміші з воднем горить блідо-зеленим полум'ям, утворюючи наліт чистого стибію («дзеркало»):

${\displaystyle \mathrm {4SbH_{3}+3O_{2}\rightarrow 4Sb+6H_{2}O} }$

Загалом стибін проявляє властивості, аналогічні до арсину. Спільною якісною реакцією є взаємодія з твердим нітратом срібла з утворенням жовтого нальоту Ag₃Sb·3AgNO₃. Якщо цей осад змочити водою, то залишиться тільки чорний Ag₃Sb.

Через схожі із арсином властивості, стибін може заважати визначенню першого за пробою Марша. Але відрізнити їх можна завдяки розчинності чистого арсену в перекисі водню.

Отримання

Синтезувати стибін можна відновленням його оксидів воднем в момент виділення останнього:

${\displaystyle \mathrm {Sb_{2}O_{3}+6H_{2}\rightarrow 2SbH_{3}+3H_{2}O} }$

Або відновити зі сполук стибію дією гідридів:

${\displaystyle \mathrm {4SbCl_{3}+3LiAlH_{4}\rightarrow 4SbH_{3}+3LiCl+3AlCl_{3}} }$

Токсичність

Стибін має сильнотоксичну дію. Отримати ураження ним можливо шляхом інгаляції. Симптомами отруєння є сильний головний біль, слабкість, нудота, болі в животі, потрапляння крові до сечі. Стибін уражує кров, печінку, нирки та дихальні шляхи.[3]

Застосування

Гідрид стибію використовується у виробництві стибійвмісних напівпровідників для мікроелектроніки. Також завдяки наявності отруйної дії інколи застовується у господарстві для боротьби зі шкідниками.

Див. також

• Арсин

Примітки

1. stibane
   d:Track:Q278487
2. За тиску 101,3 кПа
3. NIOSH HomeNIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards — Stibine

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.