Стефано Окака

Ф
Стефано Окака
Стефано Окака
Стефано Окака
Особисті дані
Повне ім'я Стефано Окака Чука
Народження 9 серпня 1989(1989-08-09) (35 років)
  Кастільйоне, Італія
Зріст 186 см
Вага 82 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Туреччина «Істанбул Башакшехір»
Номер 77
Юнацькі клуби


2001
2002–2004
2004–2005
Італія «Кастильйонезе»
Італія «Санфатуккіо»
Італія «Парма»
Італія «Читтаделла»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2012 Італія «Рома» 33 (1)
2007–2008   Італія «Модена» 33 (7)
2009–2010   Італія «Брешія» 17 (2)
2010   Англія «Фулгем» 11 (2)
2011   Італія «Барі» 10 (2)
2012   Італія «Парма» 14 (3)
2012–2014 Італія «Парма» 2 (0)
2012–2013   Італія «Спеція» 38 (7)
2014–2015 Італія «Сампдорія» 36 (8)
2015–2016 Бельгія «Андерлехт» 37 (15)
2016–2019 Англія «Вотфорд» 36 (5)
2019   Італія «Удінезе» 16 (6)
2019–2021 Італія «Удінезе» 57 (12)
2021– Туреччина «Істанбул Башакшехір» 20 (9)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007–2008 Італія Італія U-19 3 (0)
2008 Італія Італія U-20 2 (2)
2009–2010 Італія Італія U-21 7 (2)
2014–2020 Італія Італія 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 лютого 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 листопада 2020.

Стефано Окака (італ. Stefano Okaka, нар. 9 серпня 1989, Кастільйоне-дель-Лаго) — італійський футболіст нігерійського походження, нападник клубу «Істанбул Башакшехір». Грав за національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 9 серпня 1989 року в місті Кастільйоне-дель-Лаго в родині вихідців з Нігерії. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Читтаделла» та «Рома».

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за «Рому», в якій провів три сезони, взявши участь лише у 14 матчах чемпіонату. За цей час 2007 року виборов титул володаря Кубка Італії, хоча у фінальних матчах участі не брав.

У сезоні 2007/08 на правах оренди виступав в Серії Б за «Модену».

Влітку 2008 року повернувся в «Рому», але знову закріпитись не зумів, через що в січні 2009 року знову відправився в Серію Б, де виступав до кінця сезону за «Брешію».

В другій половині 2009 року Стефано знову не зумів закріпитись в «Ромі» і на початку 2010 року відправився за кордон, де став виступати в англійській Прем'єр-лізі за «Фулгем».

Влітку 2010 року Окака вкотре повернувся в «Рому», але за півроку зіграв лише чотири матчі в чемпіонаті і один в суперкубку.

5 січня 2011 року перейшов в клуб «Барі» на правах оренди[2][3]. 6 січня 2011 року Окака Чука дебютував за барезців в гостьовому матчі проти «Лечче» і на 78-й хвилині забив переможний гол[4]. Всього до кінця сезону зіграв 14 матчів і забив 2 голи, проте не зміг врятувати команду від вильоту з Серії А. Після цього повернувся в Рим, але до кінця року зіграв лише дві гри в Лізі Європи проти словацького «Слована» (Братислава).

22 січня 2012 року перейшов на правах піврічної оренди в «Парму» [5][6]. 20 серпня 2012 року «Рома» оформила угоду з продажу прав на гравця «Пармі», після чого Окака Чука був відданий в річну оренду в «Спецію»[7][8][9].

До складу клубу «Сампдорія» приєднався 31 січня 2014 року в обмін на Ніколу Поцці. 28 липня 2015 року за 3 мільйони євро перейшов до складу бельгійського «Андерлехта».

Своєю грою у Бельгії зацікавив керівництво англійського «Вотфорда», з яким 29 серпня 2016 року уклав п'ятирічний контракт. Проявити себе в англійському футболі нападнику не вдалося і в січні 2019 року він повернувся на батьківщину, ставши на умовах річної оренди гравцем «Удінезе».

Виступи за збірні

У віці 18 років, 2007 року, отримав італійське громадянство і отримав право грати в збірних командах Італії.

2007 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, разом з якою став віце-чемпіоном Європи 2008 року. Всього взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 20082010 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 4 голи.

18 листопада 2014 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Албанії, вийшовши на заміну на 65 хвилині замість Себастьяна Джовінко. На 82 хвилині Окака забив єдиний гол в матчі і приніс італійцям перемогу. Протягом шести років провів у формі головної команди країни 5 матчів, забивши 1 гол.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 27 травня 2019 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004–05 Італія «Рома» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
2005–06 A 8 0 КІ 6 1 КУЄФА 3 0 - - - 17 1
2006–07 A 6 1 КІ 2 0 ЛЧ 3 0 СІ 0 0 11 1
2007–08 Італія «Модена» B 33 7 КІ 1 0 - - - - - - 34 7
2008–09 Італія «Рома» A 9 0 КІ 1 0 ЛЧ 1 0 СІ 1 0 12 0
2008–09 Італія «Брешія» B 16 2 КІ 0 0 - - - - - - 16 2
2009–10 Італія «Рома» A 7 1 КІ 0 0 ЛЄ 6 3 - - - 13 4
2009–10 Англія «Фулгем» ПЛ 11 2 КА+КЛ 2+0 1 ЛЄ - - - - - 13 3
2010–11 Італія «Рома» A 4 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 1 0 5 0
2010–11 Італія «Барі» A 14 2 КІ 0 0 - - - - - - 14 2
2011–12 Італія «Рома» A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 2 0 - - - 2 0
Усього за «Рому» 34 2 9 1 15 3 2 0 60 6
2011–12 Італія «Парма» A 14 3 КІ - - - - - - - - 14 3
2012–13 Італія «Спеція» B 38 7 КІ - - - - - - - - 38 7
2013–14 Італія «Парма» A 2 0 КІ 0 0 - - - - - - 2 0
Усього за «Парму» 16 3 0 0 16 3
2013–14 Італія «Сампдорія» A 13 5 КІ - - - - - - - - 13 5
2014–15 A 32 4 КІ 2 0 - - - - - - 34 4
Усього за «Сампдоію» 45 9 2 0 47 9
2015–16 Бельгія «Андерлехт» ЖПЛ 27+10[10] 13+2[10] КБ 2 0 ЛЄ 10 2 - - - 49 17
2016–17 Англія «Вотфорд» ПЛ 19 4 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - - - - 20 4
2017–18 ПЛ 15 1 КА+КЛ 1+0 0+0 - - - - - - 16 1
2018-січ. 2019 ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 3 0
Усього за «Вотфорд» 36 5 3 0 - - - - 39 5
січ.-черв. 2019 Італія «Удінезе» A 16 6 КІ - - - - - - - - 16 6
вер. 2019–20 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за кар'єру 292+2 60 20 2 25 5 2 0 343 68


Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18-11-2014 Генуя Італія Італія 1 – 0 Албанія Албанія товариський матч 1 Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
13-11-2015 Брюссель Бельгія Бельгія 3 – 1 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
17-11-2015 Болонья Італія Італія 2 – 2 Румунія Румунія товариський матч - Вийшов на заміну на 70-ій хвилині 70'
29-3-2016 Мюнхен Німеччина Німеччина 4 – 1 Італія Італія товариський матч - Вийшов на заміну на 68-ій хвилині 68'
15-11-2020 Реджо-Емілія Італія Італія 2 – 0 Польща Польща Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - Вийшов на заміну на 79-ій хвилині 79'
Усього Матчів 5 Голів 1

Титули і досягнення

«Рома»: 2006-07

Примітки

  1. а б https://www.watfordfc.com/teams/first-team/stefano-okaka
  2. Dopo Glik арріво Okaka (італ.). Sito ufficiale-AS Bari. 5.01.2011. Архів оригіналу за 25.02.2012. Процитовано 5 січня 2011. [Архівовано 2012-08-18 у Wayback Machine.]
  3. Okaka: "Arrivo in un momento delicato. Per me è una ігнорувати" (італ.). Sito ufficiale-AS Bari. 5.01.2011. Архів un-momento-delicato-per-me-e-один-ігнорувати.html оригіналу за 25.02.2012. Процитовано 5 січня 2011.
  4. Okaka trafigge il Lecce. Il derby al Bari (італ.) . Sito ufficiale-AS Bari. 6.01.2011. Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 6 січня 2011. [Архівовано 2011-01-09 у Wayback Machine.]
  5. "Парма": preso Okaka dalla Рим (італ.). Sito ufficiale del Parma FC. 22.01.2012. Архів оригіналу за 04.06.2012. Процитовано 8 лютого 2012.
  6. Парма leiht Okaka. transfermarkt. 22.01.2012. Архів оригіналу за 04.06.2012. Процитовано 8 лютого 2012.
  7. Okaka: на замітку del Club (італ.). Sito ufficiale-AS Roma. 20.08.2012. Архів оригіналу за 18.10.2012. Процитовано 21 Серпня 2012 року.
  8. Okaka: preso dalla Рим, girato in prestito-алло-Спеція (італ.). Sito ufficiale del Parma FC. 20.08.2012. Архів prestito-allo-spezia/ оригіналу за 18.10.2012. Процитовано 21 Серпня 2012 року.
  9. Mercato: Stefano Okaka Chuka vestirà на maglia delle Aquile (італ.). Sito ufficiale dello Spezia Calcio. 20.08.2012. Архів оригіналу за 18.10.2012. Процитовано 21 Серпня 2012.
  10. а б Плей-оф.

Посилання