Стенберг Георгій Августович

Стенберг Георгій Августович
рос. Георгий Августович Стенберг
Народження7 жовтня 1900(1900-10-07)[1], 2 квітня 1900(1900-04-02), 20 березня 1900(1900-03-20)[2] або 1900[3]
Москва, Російська імперія[4][2]
Смерть15 жовтня 1933(1933-10-15)[1][5][2]
 Москва, СРСР[4][2]
Країна СРСР[6][4]
 Швеція[6]
 Росія[2][3]
НавчанняРосійський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
Діяльністьілюстратор, графічний дизайнер, художник, дизайнер, скульптор, рисувальник
Роки творчості1925[7]
Брати, сестриСтенберг Володимир Августович[4] і Lidiya Stenbergd[4]
РодичіCarl Stenbergd[8]
Роботи в колекціїТейт, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[9], Художня галерея Олбрайт-Ноксd і Міський музей (Амстердам)[7]
CMNS: Стенберг Георгій Августович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стенберг.

Георгій Августович Стенберг (рос. Георгий Августович Стенберг; нар. 7 жовтня 1900, Москва — пом. 15 жовтня 1933, Москва) — російський радянський графік, сценограф, плакатист; член Об'єднання молодих художників (ОБМОХУ) у 1919—1923 роках. Брат художника Володимира Стенберга.

Біографія

Народився 7 жовтня 1900 року в місті Москві. У 1912—1917 роках навчався в Строгановському художньо-промисловому училищі на відділеннях карбування, розпису по емалі і фарфору, театрально-декораційного мистецтва у Володимира Єгорова, Павла Кузнєцова, Олександра Янова. У 1917—1920 роках продовжив навчання в перших державних вільних майстернях на відділенні монументального живопису, скульптури, архітектури, графіки у Георгія Якулова[10].

У 1921—1924 роках працював у Інституті художньої культури; у 1922—1931 роках виступав в якості художника-постановника в Камерному театрі Таїрова; з 1924 року — у «Радкіно», працював над кіноплакатами. У 1928—1933 роках спільно з братом головний художник-оформлювач Красної площі до святкових урочистостей; у 1928—1932 роках спільно з братом головний художник Дніпробуду; у 1928—1933 роках — головний художник Центрального парку культури та відпочинку імені М. Горького. У 1930—1933 роках викладав в Московському архітектурно-будівельному інституті, доцент кафедри рисунка і проєктування.

Загинув у Москві 15 жовтня 1933 року, розбився на мотоциклі[10].

Творчість

У 1918—1921 роках займався оформленням театральних вистав, святковим оформленням міста, оформленням виставок, робив афіші, квітоконструкціі, індустріальні моделі. У 1920 році виконував агітаційні плакати для фронту. У 1923 році брав участь в оформленні павільйонів Всеросійської сільськогосподарської і кустарно-промислової виставки в Москві[10].

Працюючи в «Радкіно» разом з братом створив біля 300 плакатів до радянських і зарубіжних кінофільмів. Свої роботи брати підписували «2-СТЕНБЕРГ-2»[11]. Серед робіт кіноплакати до фільмів:

Плакат до фільму «Арсенал».
  • «Робін Гуд» (1925);
  • «Прекрасна Нівернеза» (1925);
  • «Карін-Інгмарова дочка» (1925);
  • «Кумир публіки» (1925);
  • «Провінціал» (1925);
  • «Два претендента» (1925);
  • «Дитя ринку» (1925);
  • «Шоста частина світу» (1926, у співавторстві з Олександром Наумовим);
  • «Процес про три мілліона» (1926);
  • «Дівчина із провінції» (1926);
  • «Катастрофа» (1926);
  • «За законом» (1926, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Кабінет воскових фігур» (1926);
  • «Відрізані від світу» (1926);
  • «Пригоди підкидька» (1926);
  • «Чашка чаю» (1926);
  • «Нініш» (1927);
  • «Княжна Мері» (1927, у співавторстві з Яковом Руклевським);
  • «Мілорд Мак Грю» (1927);
  • «Крізь полум'я» (1927);
  • «Хід конем» (1927);
  • «Папашин синок» (1927);
  • «Кафе Фанконі» (1927);
  • «Спритні ділки» (1927);
  • «Плітка» (1928);
  • «Шлюб на парі» (1928);
  • «Зло світу (нетерпимість)» (1928);
  • «Поліцейський» (1928);
  • «Олівець Мосполіграф» (1928);
  • «Проданий апетит» (1928);
  • «Одинадцятий» (1928);
  • «Цемент» (1928);
  • «Спортивна лихорадка» (1928);
  • «Джиммі Хіггінс» (1929);
  • «Привід, який не повертається» (1929);
  • «Людина з кіноапаратом» (1929).

Разом з братом втілював в графіку проєкти таких архітекторів, як брати Весніни, Микола Ладовський, Микола Коллі і Аркадій Мордвинов[11].

Брати разом виставлялися в колі художників-авангардистів з 1919 року; брали участь у:

Відзнаки

Примітки

  1. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  2. ↑ а б в г д RKDartists
  3. ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ а б в г д Зведений список імен діячів мистецтва
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б https://web.archive.org/web/20220530131300/http://su.diva-portal.org/smash/get/diva2:802209/FULLTEXT01.pdf
  7. ↑ а б Imazhinisty. Mariengof, Ivnev, Roizman, Shershenevich
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20220526151725/https://www.yumpu.com/sv/document/read/20092181/august-stenberg-och-hans-varldsberomda-soner-i-moskva
  9. ↑ http://www.moma.org/collection/works/13284
  10. ↑ а б в г Рекламафільм. [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ а б в Трамвай мистецтв. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література