Сташевський Євген Дмитрович

Сташевський Євген Дмитрович
Народився	1884 Зіньків, Зіньківська волость, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	1938 СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	історик, економіст
Alma mater	Імператорський університет Святого Володимира
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Сташевський Євген Дмитрович у Вікісховищі

Євге́н Дми́трович Сташе́вський (* 1884 — † 1938) — український історик, економіст. Доктор історичних наук (1919). Професор (1914).

Біографічні відомості

Родом із Зінькова на східному Поділлі. 1908 року закінчив юридичний і історико-філологічний факультети Київського університету. Згодом його професор (також Комерційного інституту і Вищих жіночих курсів у Києві). По революції з 1921 по кінець 1922 р. викладав історичні дисципліни у Кам'янець-Подільському Інституті народної освіти. З його ініціативи у 1922 р у місті було створено науково-дослідну кафедру при ІНО. У 1924—1933 роках — директор Всеукраїнського сільськогосподарського музею в Києві. У 1936—1937 роках — співробітник Інституту історії України АН УРСР.

Заарештований 1938 року, загинув у в'язниці.

В передмові до посмертного видання книги «История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв.»[1] біографія подана в іншому вигляді: народився в 1884 р. в Тулі в сім'ї адвоката. Закінчив з золотою медаллю гімназію в Тулі, поступив в Київський університет на історико-філологічний факультет, де почав займатись науковою діяльністю під керівництвом професора М. В. Довнар-Запольського. Після закінчення університету був залишений при кафедрі історії для підготовки до професорського звання.

В 1913 р. Сташевський отримав ступінь магістра російської історії в Київському університеті і був професором Київського університету, Київських Вищих жіночих курсів та Київського комерційного інституту. В своїй науковій діяльності приділяв велику увагу економічному розвитку Росії та України.

В 1920 р. Є. Д. Сташевському було присвоєна ступінь доктора російської історії.

В 1924 р. організовує Київський краєвий сільськогосподарський музей, директором якого він був до 1933 р., та постійну сільськогосподарську промислово-виробничу виставку. З 1934 р. Сташевський старший науковий співробітний Інституту історії АН Української СРСР.

Праці

Праці з політичної історії Росії 17 століття («Очерки по истории царствования Михайла Федоровича», 1913; «Смоленская война 1632—1634», 1919) й економічної історії України 18—19 століть («Сільсько-господарський ринок Правобережної України за передреформної доби», 1929; «История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв.»; не закінчена, опублікована посмертно — 1968).

Сташевський Є. Д

Примітки

1. Сташевський, Євген Дмитрович (1968). История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв (російська) . Москва.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Перковський А. Сташевський Євген Дмитрович // Малий словник історії України. — К., 1997. — С. 377—378.
• Рубльов О. С. Сташевський Євген Дмитрович [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 841. — ISBN 978-966-00-1290-5.