Стародубов Кирило Федорович

Кирило Федорович Стародубов
Народився19 квітня 1904(1904-04-19)
Москва, Російська імперія
Помер8 жовтня 1984(1984-10-08) (80 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьнауковець
Alma materДніпропетровський гірничий інститут
Галузьметалургія
ЗакладІнститут чорної металургії
Вчене званняакадемік АН УРСР
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Науковий керівникСвєчников Василь Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніI.Г. Узлов, Л.Г Поздняков
Аспіранти, докторантиПоздняков Лев Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Премія Ради Міністрів СРСР — 1987

Кирило Федорович Стародубов (19 квітня 1904(19040419), Москва — 8 жовтня 1984, Дніпропетровск) — радянський український вчений у галузі металургії, металознавства, термічної обробки металів, дійсний член (академік) АН УРСР (1957), педагог і громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань, заступник голови Верховної Ради УРСР (1951—1963 роки).

Біографія

Народився в 16 червня 1904 року в Москві в родині службовців. З 1914 року жив у Катеринославі. З відзнакою закінчив класичну гімназію. Трудову діяльність розпочав учнем слюсаря на Брянському металургійному заводі.

У 1928 році закінчив з відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут.

З 1925 по 1937 рік працював на Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського. З 1931 року одночасно працював у Дніпропетровському металургійному інституті.

У 1938—1979 роках — завідувач кафедри термічної обробки металів Дніпропетровського металургійного інституту.

У 1941—1944 роках, перебуваючи в евакуації в Магнітогорську, працював на металургійному комбінаті і в гірничо-металургійному інституті. Впровадив технологію виготовлення виливниць з рідкого доменного чавуну, в результаті збільшилося виробництво сталі для військової техніки. Вивчив ефект зміни механічних властивостей в процесі третього перетворення при відпустці, пояснивши його природу — це явище отримало назву «ефект Стародубова».[1]

У 1946 році захистив докторську дисертацію. З 1947 року — член-кореспондент АН УРСР.

У 1947—1953 роках — заступник директора Дніпропетровського металургійного інституту із навчальної роботи.

З 1948 по 1974 рік працював також у Науково-дослідному Інституті чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР: завідувач лабораторії, завідувач відділу термічної обробки сталі.

У 1957 році був обраний академіком АН УРСР.

Доктор технічних наук, професор, видатний вчений в галузі теорії термічної обробки сталі, 45 років в науці, автор 12 монографій, понад 500 наукових робіт, 70 авторських свідоцтв і зарубіжних патентів.

Помер в 1984 році в Дніпропетровську. Похований на Запорізькому кладовищі.

Пам'ять

На честь академіка Стародубова названа площа в місті Дніпро, де розташований Інститут чорної металургії.

На фасаді будинку, в якому жив і працював Кирило Федорович Стародубов, встановлена меморіальна дошка.

У 2004 році на честь 100-річчя від дня народження К. Ф. Стародубова видавництвом «Марка України» для Укрпошти випущений конверт (художник Олена Іжевська).

Нагороди

Примітки

Джерела