Батько — Станіслав з Ходча, мати — дружина батька Барбара з Пільчі (Пілєцька, донька краківського каштеляна Яна Пілєцкого).
Командував земськими військами на Русі в 1492 і на Поділлі в 1494 році. Брав участь в Пйотркувському сеймі 1493 року, яки призначив його збирачем податків Галицької землі. Був призначений каштеляномльвівським наступним «великим сеймом».[2] Брав участь у поході короля Яна Ольбрахта. У 1498 році обороняв кордон по річці Сян від татар. Влітку 1502 року перебував у замкуКам'янця-Подільського, докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією.[2] У жовтні 1502 року зі Львова доповідав королю про напад Штефана ІІІ, який захопис прикордоння, пересунув кордон на пів-милі від Галича. У 1506 році:
2 березня сейм у Любліні надав права гетьмана разом з Миколаєм Каменецьким; в березні, перед виїздом до ВКЛ, у Парчеві король призначив його разом з львівським латинським арцибіскупом Бернардом Вільчеком послами до Молдавії (відомості про місію відсутні)
розгромив молдавські війська під Хотином (за іншими даними, відомість неточна)
28 квітня1512 року здобув велику перемогу над татарами в битві під Вишневцем. Після Віденського конгресу 1515 року став прихильником Габсбургів. У 1518 році керував урочистою коронацією польської королеви Бони Сфорца. Зазнав нищівної поразки від татарської орди у битві під Сокалем 1519 року.
1529 року, незважаючи на похилий вік, брав участь у Варшавському сеймі. Помер вранці 30 квітня 1529 року в Кракові. 9 травня 1529 року відбулась поховальна церемонія, які супроводжувались значною «маніфестацією» на його честь за участі біскупів, пралатів, війська. Після цього оршак з тілом вирушив в напрямку Галича. Правдоподібно, був похований в Рогатині. Його величезний спадок одідичили брат Отто, сестри.
↑ абPociecha Władysław. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529)… — S. 352.
↑(пол.)«Historia dyplomacji polskiej», tom I, połowia X w.- 1572, Warszawa, 1982 — s.618.
↑(пол.)«Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae». wydał Maciej Dogiel, T.1 cz.1-2, Wilno, 1858 — s.606-610.
↑(пол.)Katarzyna Niemczyk, «Problem Pokucia, spornego terytorium polsko-mołdawskiego w końcu XV i początku XVI wieku», w: Studia Historyczne, R. LVII (2014), s.173.