Станок (від прасл. *stanъ — «установка», «ткацький верстат») — термін, що має кілька значень.
Прилади
- Станок — пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму[1].
- Станок — військовий термін, металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні механізми[1].
- Станок, мольберт — підставка, на якій художник або скульптор встановлює картину або скульптуру (див. станковий живопис)[1].
- Станок — рідковживаний синонім верстата[1].
- Станок — сільськогосподарський термін. Має два значення:
- Станок, стійло — відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику[1].
- Станок — пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування та ін., не даючи їй вільно рухатися[1].
- Станок — пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять, напр. станок для вправ балерин[1].
- Станок — частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок[1].
- Станок — пристрій для покарання різками, канчуками та ін. (див. тілесні покарання)[1].
Одяг
- Станок — половина плахти.
- Станок, станик — застаріла назва верхньої частини сукні від плечей до пояса, верхньої частини жіночої сорочки (до підтички), ліфа кофти, кофти, безрукавки[1].
Інше
- Стано́к — різновид невеликих селищ в Сибіру[1].
- Станок — зменшено-пестливе до «стан»[1].
Див. також
Примітки
|