Ставка рефінансування, тж. облікова ставка центрального банку, дисконтна ставка, дисконтне вікно (англ.Bank rate, discount rate) — розмір відсотків в річному обчисленні, що підлягає сплаті центральному банку країни за кредити, які центральний банк надав кредитним організаціям.
Банківська ставка має різні назви залежно від країни, і в деяких країнах її назва змінювалася з часом, оскільки змінювалися механізми, що використовувалися для управління ставкою.
Якщо банку бракує коштів, він зазвичай може позичити їх у центрального банку відповідно до грошово-кредитної політики країни. Запозичення зазвичай здійснюється через операції репо: ставка репо (англ.repo rate) - це ставка, за якою центральний банк надає короткострокові кредити банкам під заставу цінних паперів. Ця операція є більш прийнятною, коли на ринку спостерігається дефіцит ліквідності. На противагу цьому, зворотна ставка репо - це ставка, за якою банки можуть розміщувати надлишкові кошти в резервному банку, що здебільшого робиться, коли є надлишкова ліквідність.
Визначення ставки
Відсоткова ставка, яку стягує центральний або федеральний банк країни за кредитами та авансами, контролює пропозицію грошей в економіці та банківському секторі. Зазвичай це робиться на щоквартальній основі для контролю інфляції та стабілізації обмінного курсу валюти країни. Зміна банківських ставок може спричинити хвильовий ефект, оскільки впливає на кожну сферу економіки країни. Наприклад, ціни на фондовому ринку мають тенденцію реагувати на неочікувані зміни процентних ставок. Зміна банківських ставок впливає на клієнтів, оскільки вона впливає на базову процентну ставку за кредитами.
Ставки рефінансування в різних країнах
США
16.12.2008 — 16.12.2015: Federal Funds Rate: 0,25 %
З 16 грудня 2015 Federal Funds Rate: 0,25 % — 0,5 %
З 14 грудня 2016 Federal Funds Rate: 0,75 %
З 16 березня 2017 Federal Funds Rate: 1,0 %
З 14 червня 2017 Federal Funds Rate: 1,0 % — 1,25 %