Співак Мар'яна Тимофіївна

Співак Мар'яна Тимофіївна
рос. Марьяна Тимофеевна Спивак
Зображення
Ім'я при народженні	Мар'яна Тимофіївна Співак
Дата народження	23 березня 1985(1985-03-23) (39 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	Росія
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Професія	акторка, режисер, диктор
Кар'єра	1991 — дотепер
Нагороди	«Зірка Театрала»^d (2022) Золотий орел (2023)
IMDb	ID 3539159
Співак Мар'яна Тимофіївна у Вікісховищі

Мар'яна Тимофіївна Співак (рос. Марьяна Тимофеевна Спивак; нар. 23 березня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру, кіно і дубляжу, громадський діяч, режисерка і дикторка. Здобула широку популярність в 2017 році, зігравши головну роль у фільмі Андрія Звягінцева «Нелюбов».

Біографія

Народилася 23 березня 1985 року в сім'ї актора і режисера Тимофія Співака (1947—2022) і актриси Катерини Васильєвої (нар.. 19 серпня 1961) — виконавиці ролі Олени у фільмі «Вам і не снилося…». Її бабуся по матері Жанна Прохоренко (1940—2011), відома радянська кіноактриса, дід Євген Васильєв (1927—2007) — режисер фільму «Прощання слов'янки».

У 2002 році Мар'яна вступила до школи-студії МХАТ у майстерню Ігоря Золотовицького і Сергія Земцова. У роки навчання грала в навчальних виставах: «Гамлет» (Гертруда) «Безіменна зірка» Мони) «Травнева ніч, або Потопельниця» Ганна), «Три сестри» (Наташа) «З коханими не розлучайтеся» Катя, Козлова, Алфьорова).

В 2006 році Мар'яна закінчила школу-студію з відзнакою і була прийнята в трупу театру «Сатирикон» імені А. Райкіна. У цьому ж році була запрошена асистенткою з майстерності актора на курс Ігоря Золотовицького.

Особисте життя

Чоловік і син, Кінотавр 2017

• Перший чоловік — актор Кирило Петров (нар.. 12 червня 1985);
• Другий чоловік — актор Антон Кузнєцов (нар.. 10 липня 1980);
  • син — Григорій Антонович Кузнєцов (нар.. 2015)[1].

Визнання та нагороди

• Лауреат премії імені Всеволода Меєрхольда (за творчі досягнення в навчанні);
• Лауреат премії «Сузір'я» (за головну жіночу роль);
• Лауреат премії «Golden Unicorn» за головну жіночу роль (фільм «Нелюбов»[1].

Творчість

• 2010 — «ТріАда», згодом «Інші», (за п'єсою Жана-Поля Сартра «За зачиненими дверима») — Естель
• 2017 — «Сусідки» (за п'єсою Жана Франко) — Марина

Ролі в театрі

• Театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна

• • 2004 — «Річард III» — Леді Анна, вдова Едварда, сина короля Генріха IV
  • 2006 — «Король Лір» — Корделія, дочка Ліра[2]
  • 2007 — «Бальзамін» — Мотрона
  • 2008 — «Синє Чудовисько» — Дардане[3]
  • 2009 — «Прибуткове місце» — Анна Павлівна Вишневська[4]
  • 2010 — «Озирнись у гніві» — Олена
  • 2011 — «Чайка» — Махати
  • 2012 — «Маленькі трагедії» — Дона Анна
  • 2013 — «Отелло» — Дездемона
  • 2014 — «Кухня» — Енн
  • 2014 — «Приборкання» — Катаріна

• МХТ імені А. П. Чехова
  • 2005 — «З коханими не розлучайтеся. Ігри та сцени з життя» — Катя[5]

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1991	ф	Поки грім не вдарить	епізод
2001	ф	Горе-безталання	Василіса
2004	с	Близнюки	Валя
2008	ф	Річард III	леді Анна
2009	ф	Про зайця	знімалася
2010	ф	Куля-дура 4	Таня
2013	ф	Син батька народів	Капітоліна Васильєва, третя дружина Василя Сталіна
2014	с	Розумник	Фаворова
2015	кф	Круговий рух	Люба
2015	с	Напарниця	Лариса (Лара) Войтович
2017	ф	Нелюбов	Женя
2018—2020	с	Бюро легенд	Самара
2019	с	Епідемія	Ірина, перша дружина Сергія
2019	ф	Небо вимірюється милями	Пана Руденко
2019	с	Шифр	Ірина, математик
2020	ф	Яга. Кошмар темного лісу	Юлія
2020	ф	Ми	А-2248
2020	ф	Цой	Маріанна Цой
2021	с	Медіатор	Зоя

Озвучування мультфільмів

• 2009 — 2012 — Шишка — Шишка
• 2011 — 2014 — Кумі-Кумі — Юсі / Шаманка
• 2010 — Слово і слова — закадровий голос
• 2012 — Чепурнас
• 2014 — Білка і Стрілка. Місячні пригоди — Стрілка '

Дублювання

• Похмурі тіні (2012) / роль-Анжеліка (Єва Грін)[6]
• Темний лицар: Відродження легенди (2012) / роль — Селіна Кайл / Жінка-Кішка (Енн Хетеуей)[7]
• Великий Гетсбі (2013) / роль-Джордан Бейкер (Елізабет Дебікі)[8][7]
• 300 спартанців: Розквіт імперії (2014) / роль-Артемісія (Єва Грін)[8][7]
• Сяйво (дубляж 2014 року) / роль-Венді Торренс (Шеллі Дювалл)[9]
• Закатати в асфальт (2019) / роль-Келлі Саммер (Дженніфер Карпентер)[9]
• Любов, смерть і роботи (2019) — Сьюзі («за розломом Орла») / Гейл («Льодовиковий період»"[10]

Комп'ютерна гра

• 2014 — Alien: Isolation — Аманда Ріплі[9]
• 2016 — League of Legends — Шая[9]

Примітка

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
2. спектакль «Король Лир». Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 2 січня 2010.
3. спектакль «Синее чудовище». Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 11 квітня 2010.
4. спектакль «Доходное место». Архів оригіналу за 26 березня 2010. Процитовано 2 січня 2010.
5. спектакль «С любимыми не расставайтесь». Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 21 серпня 2021.
6. Марьяна Спивак: про неполученный “Оскар”, Джонни Деппа и сына, который не бесит. Zima Magazine. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
7. Марьяна Спивак: «Театр позволяет увидеть себя со стороны». Смена. 2014-07. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 21 серпня 2021.
8. Марьяна Спивак: не в штампе счастье. Вокруг ТВ. 10 березня 2016. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
9. «Нишу заслуженной стервы российского кинематографа я заняла». Интервью с Марьяной Спивак. Канобу. 18 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 21 серпня 2021.
10. Интервью с Сергеем Чихачёвым для Tavern of Heroes | Озвучка «Любовь, смерть и роботы». Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2021.

Посилання

• Біографія Мар'яни Співак на сайті Rusakters.ru — з фільмографією [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]