Справжні ківсяки

? Справжні ківсяки
Ківсяк Ommatoiulus sabulosus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Підтип: Багатоніжки (Myriapoda) Клас: Двопарноногі (Diplopoda) Інфраклас: Helminthomorpha Ряд: Ківсяки (Julida) Надродина: Juloidea Родина: Справжні ківсяки (Julidae) Leach, 1814 [1]
Посилання
Вікісховище: Category: Julidae EOL: 6458 ITIS: 189358 NCBI: 41449 Fossilworks: 271229

Справжні ківсяки (Julidae) — родина ряду ківсяки, широко представлена в західній Палеарктиці, зокрема в Україні. Налічує близько 600 видів.

Опис

Тіло відносно товсте, не дуже довге, приблизно в 10 разів довше за свою товщину. Ківсяки родини мають розвинені очі.

Спосіб життя

Представники родини зустрічаються в опалому листі, напіврозкладених рослинних залишках. Деякі види ґрунтові або мешкають під корою мертвої деревини (пні, трухляві стовбури). Значна кількість видів здатні жити на культивованих ґрунтах, в агроценозах, у містах тощо.

Різноманіття і поширення

Родина поділяється на 88 родів.[2] Близько 600 видів зустрічаються в основному в західній Палеарктиці: Європі (найбільш багатий на види регіон — 60 родів, більше 500 видів), Північній Африці, Північній Америці. Декілька видів відомі з Далекого Сходу і Субсахарської Африки. Систематика триб та підродин на початок 2010-х років перебуває у стані перегляду.[3].

Європейський вид Archiboreoiulus pallidus, що поширений і в Україні, може суттєво пошкоджувати овочеві культури на городах і в теплицях. Цей шкідник іноді зустрічається у кількості понад 1500 екземплярів на 1 м^2.

Викопні види

У балтійському бурштині знайдено залишки олігоценового виду Julus laevigatus, який належить до родини справжніх ківсяків, віком більше 30 мільйонів років. [4] Також декілька викопних видів родини відомі з четвертинних відкладів у Європі та США.

Примітки

1. Julidae Leach, 1814. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 20 червня 2012. (англ.)
2. William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844 (PDF). У Z.-Q. Zhang (ред.). Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Т. 159—164. с. 3148. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2015. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
3. Henrik Enghoff, Gitte Petersen & Ole Seberg (2011). Phylogenetic relationships in the millipede family Julidae (PDF). Cladistics. 27: 606—616. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00360.x. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
4. Penney, David; Green, David I.; Marusik, Yuri M. (2011), Fossils in Amber: Remarkable Snapshots of Prehistoric Forest Life, Siri Scientific Press, с. 22-23, ISBN 9780955863660 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)(англ.)

Джерела

• Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 (PDF), К.: Либідь, с. 320, ISBN 5-325-00663-0, архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013, процитовано 10 серпня 2013