Список людей, що проголосили себе месією — це перелік відомих людей, які проголосили месією самі себе або проголошені їхніми послідовниками. Список розділений на категорії та поданий хронологічно.
Єврейські месії
У юдаїзмі термін «месія» спочатку використовувався щодо божественно призначеного царя, такого як Давид, Кір Великий[1] або Александр Македонський.[2] Пізніше, особливо після поразки царства Хасмонеїв (37 р. до н. е.) та єврейсько-римських воєн (66–135 рр. н. н.), месією мав стати той, хто врятував би євреїв від римського гніту. Термін «псевдомесія» відсутній у равинській літературі до середини сьомого століття, коли в книзі Зоровавеля вживається термін, машіах шекер («помилковий месія»).[3]
Мойсей Критський приблизно в 440—470 роках переконав критських євреїв, що вони перейдуть море пішки, як це робив Мойсей, і повернуться до Ізраїлю. Результати були катастрофічними, багато людей стопилося, а він незабаром зник.
Давид Алрой. Народився в Курдистані. Близько 1160 року агітував проти халіфа, перш ніж його вбили.
Мойсей Ботарель із Сіснероса. Жив у 15 столітті. Проголосив себе месією та алхіміком, вмів комбінувати імена Бога для практичних цілей.
Ашер Леммлейн. Родом з Венеції. Проголосив себе месією в 1502 році.
Давид Реубені (1490—1541?) та Шломо Молхо (1500—1532) — месіанські авантюристи, які подорожували по Португалії, Італії та Туреччині; Молхо, спершу був хрещеним католиком, тому засуджений інквізицією за відступництво і спалений на вогні.
Саббатай Цеві (1626—1676), османський єврей, проголосив себе месією, але потім перейшов у іслам; досі в нього є послідовники в секті Донме.
Яків Керідо (? –1690) став наступником Саббатая; пізніше перейшов в іслам і очолили Донме.
Мігель Кардозо (1630—1706), ще один наступник Саббатая, який претендував на титул «Месія бен Ефраїм».
Лебеле Просніц (? –1750 р.) — наступник Саббатая, називаючи себе «Месією бен Йосифом».
Якоб Джозеф Франк (1726—1791) проголосив себе перевтілення царя Давида і проповідував синтез християнства та іудаїзму.
Хун Сюцюань (1814—1864), Хакка китайський; проголосив себе молодшим братом Ісуса Христа; розпочав Тайпінське повстання і заснував Небесне Царство Великого Миру, проголосив себе Небесним князем (Тянь-ван). Покінчив життя самогубством до падіння Тяньцзіна (Нанкіна) у 1864 році.
Мірза Хусейн-Алі-і-Нурі, Бахаулла (1817—1892), народжений шиїт, прийняв бабизм в 1844 році. У 1863 році заснував нову релігію бахаїзм.[11]
Якобіна Менц Маурер (1841—1874) бразилійка німецького походження. очолила повстання хакерів, що сталося в німецькій громаді в Бразилії. Проголосила себе перевтіленням Ісуса Христа. Якобіна була застрелена разом із багатьма її послідовниками бразильською імператорською армією.
Лу де Палінгер (1898—1968), нідерландський харизматичний лідер, який стверджував, що він є Богом, а також Месією з 1950 року до своєї смерті в 1968 році.
Преподобний Дівайн (Джордж Бейкер) (бл. 1880 –1965), афроамериканський духовний лідер, проголосив себе Богом.
Андре Матсова (1899—1942), конголезький релігійний діяч, проголошений месією його послідовниками.
Самуель Аун Веор (1917—1977), колумбійський та мексиканський езотерик, філософ, окультист, засновник Всесвітнього християнського гностичного руху. Стверджував, що помре та воскресне у 1978 році.[15]
Яхве бен Яхве (1935—2007), народжений як Гулон Мітчелл-молодший, чорний націоналіст і сепаратист, який створив рух Нація Яхве і нібито організував вбивство десятків людей.
Ласло Тот (1940—2012) — угорський геолог, вважав себе Ісусом Христом.
Клод Ворілон, відомий як Раель (народився 1946), французький журналіст, заснував у 1972 році рух раелітів, НЛО-релігію, яка вчить, що життя на Землі створене інопланетянами, які називаються Елогім. Він стверджував, що зустрів позаземного гуманоїда в 1973 році і став Месією
Хосе Луїс де Хесус (1946—2013), засновник і керівник секти Creciendo en Gracia у Флориді.
Аполло Кіболой (нар. 1950), засновник і керівник релігійної групи Царство Ісуса Христа, який стверджує, що Ісус Христос є «Всемогутним Батьком», що Кіболой — «Його призначений син»[23]
Девід Айк (нар. 1952), британський письменник, який назвав себе «сином Божим» та «каналом для духа Христа».
Сергій Тороп (нар. 1961), російський релігійний діяч, називає себе «Віссаріон», засновник Церкви Останнього Завіту та духовної громади Екополіс Тіберкуль у Південному Сибіру. Адепти його секти вважають його другим пришестя, втіленням Христа.
Алан Джон Міллер (нар. 1962), засновник культу Божественної Правди, нового релігійного руху, що базується в Австралії. Алан Джон Міллер, також відомий як AJ, стверджує, що є Ісусом із Назарету через перевтілення.
Девід Шейлер (нар. 1965) — колишній агент MI5, 7 липня 2007 року оголосив себе Месією.[26]
Мусульманські месії
Ісламська традиція має пророцтво про Магді, який прийде разом із поверненням Іси (Ісуса).
Баб (1819—1850), оголосив себе Магді в Ширазі, Іран в 1844 році.
Мухаммед Ахмад («Божевільний Махді») (1844—1885), оголосив себе Магді в 1881 році, переміг армію Османського Єгипту і заснував Махдистську держав.
Мірза Гулам Ахмад з Індії (1835—1908), проголосив себе Месією[27][28]. Він стверджував, що Ісус помер природною смертю після пережитого розп'яття. Він заснував Ахмадійський рух у 1889 році, стверджуючи, що це омолодження ісламу. Прихильники руху Ахмадія заявляють, що вони є мусульманами, але інші мусульманські групи сприймаються ними як неправильні.[29][30]
Рашад Халіфа (1935—1990), єгипетсько-американський біохімік, який стверджував, що виявив математичний код у тексті Корану, що містить число 19; пізніше він заснував рух «Інтернешнл», до того як його вбили.
Луїс Фаррахан (11 травня 1933) — лідер радикальної організації «Нація ісламу». У 2019 році заявив, що є Ісусом.
Гасан Мезарчі (11 травня 1954 р.) турецький консервативний політик-ісламіст, член парламенту (1991—1995 рр.). Виключений з Партії добробуту і ув'язнений за свій крайній погляд проти секуляризму. Після ув'язнення стверджував, що є пророком, Месією та самим Ісусом.
Гарун Яг'я, справжнє ім'я Аднан Октар (нар. 2 лютого 1956), лідер культу ісламських креаціоністів, діяв у Туреччині з 1979 року. Вважає себе Месією.
Рюхо Окава (нар. 7 липня 1956), засновник компанії «Happy Science» в Японії. Окава вважає себе перевтіленням Мухаммеда, Христа, Будди та Конфуція і стверджує, що є втіленням вищої духовної істоти під назвою Ель Кантаре.
↑William Horbury, Markus Bockmuehl, James Carleton Paget: Redemption and resistance: the messianic hopes of Jews and Christians in antiquity Page 294 : (2007) ISBN 978-0567030443
↑Vojtisek, Zdenek (February 2006). Millennial Expectations in the Grail Movement(PDF). Nova Religio: The Journal of Alternative and Emergent Religions. University of California Press. 9 (3): 61—79. doi:10.1525/nr.2006.9.3.061. ISSN1541-8480. JSTOR10.1525/nr.2006.9.3.061. OCLC50633713. Процитовано 5 листопада 2016. In order to calm the public and hide his messianic claims, in 1937 Bernhardt ordered that the “Conclusion” be cut out of all unsold In the Light of Truth books. ... Four lectures and the “Conclusion” published in 1931 are omitted in the authorized postwar version. The reason for dropping three of the lectures is probably the same as the reason for omitting the “Conclusion” in 1937: they were too explicit in pointing to Bernhardt (Abd-ru-shin) as the Messiah. Of the omitted lectures, the fourth was probably unacceptable after the war due to ideas that might be considered racist.28{{cite journal}}: Cite має пусті невідомі параметри: |lay-url=, |lay-date= та |lay-source= (довідка)
↑Kürti, László (April 2001). Psychic Phenomena, Neoshamanism, and the Cultic Milieu in Hungary. Nova Religio: The Journal of Alternative and Emergent Religions. University of California Press. 4 (1): 322—350. doi:10.1525/nr.2001.4.2.322. ISSN1541-8480. JSTOR10.1525/nr.2001.4.2.322. OCLC50633713. Cultic milieu books, long familiar to Westerners, are being translated into Hungarian and sold in legitimate bookstores. The latest examples are Akashic Records by Victor Charon and The Message of the Grail by Abd-Ru-Shin [Oskar Ernst Bernhardt (1875-1941)]. Both are fashionable books involving esoteric worldviews with messianic claims, and both are widely distributed on the Hungarian publishing market.{{cite journal}}: Cite має пусті невідомі параметри: |lay-url=, |lay-source= та |lay-date= (довідка)
↑Judith Coney, Sahaja Yoga: Socializing Processes in a South Asian New Religious Movement (1999) p27 «She began her mission of salvation in earnest, establishing a reputation as a faith healer … Then, on December 2nd 1979, in London, she unequivocally declared her divinity to her followers: '[Today] is the day I declare that I am the One who has to save the humanity. I declare, I am the one who is Adi Shakti, who is the Mother of all the mothers, who is the Primordial Mother, the Shakti, the purest desire of God, who has incarnated on this Earth to give meaning to itself…' Since then, she is most often understood by her followers to be the Devi, the Goddess of Indian mythology, returned to save the world.»