Софія Вайгль

Софія Вайгль
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася1885 Редагувати інформацію у Вікіданих
Померлане раніше 1939
Країна Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіолог
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зРудольф Вайґль Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі
CMNS: Софія Вайгль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Софія Ольга Вільгельміна Вайгль (пол. Zofia Olga Wilhelmina Weigl; до шлюбу Куликовська (пол. Kulikowska); біля 1885—1940) — польська біологиня, співпрацювала з Рудольфом Вайглем над розробкою вакцини проти тифу.

Життєпис

Народилася в родині адвоката Віктора та Марти Куликовських[1]. Мала трьох сестер: Ванду (пол. Wanda), Гелену (пол. Helena) та Стефанію (пол. Stefania). Склала екзамен на закінчення середньої школи у жіночій гімназії у Львові[2]. Закінчила Львівський університет. У середині 1912 року Шкільна рада призначила її вчителькою в чотирикласному народному училищі села Лошнів[3]. Здобула докторський ступінь з біології, потім стала доценткою.

Почала наукову співпрацю з Рудольфом Вайглем[4], одружилася з ним у 1921 році[5]. Софія Вайгль стала його найближчою співробітницею в заснованому ним Інституті досліджень висипного тифу та вірусів[6]. Як і інші члени родини Вейгль, стала однією з перших годівниць вошей[en] (джерел крові для вошей, заражених тифом, які використовувалися для дослідження можливих вакцин проти хвороби)[7].

Була головою Львівського відділення Будинку дам[8].

Народила сина Віктора (одна з двох його дочок — психологиня Крістіна Вайгль-Альберт, Krystyna Weigl-Albert). Сім'я жила у будинку родини Куликовських на вулиці Вагилевича, 4 у Львові[9].

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Wiktor Weigl (2001). Wspomnienia o moim ojcu (пол.). Процитовано 8 липня 2017.
  2. ↑ Kronika, Egzamin dojrzałości. „Gazeta Lwowska”, s. 3, Nr 127 z 6 czerwca 1907. 
  3. ↑ Z c. k. krajowej Rady szkolnej. „Gazeta Lwowska”, s. 5, Nr 144 z 26 czerwca 1912. 
  4. ↑ Jerzy Chmielowski. Rudolf Weigl – twórca szczepionki przeciw tyfusowi plamistemu. Процитовано 22 березня 2015.
  5. ↑ Ryszard Wójcik. Kapryśna gwiazda Rudolfa Weigla. Процитовано 22 березня 2015.
  6. ↑ Władysław Wolff (Czerwiec 1983). O profesorze Weiglu i "Weiglowcach". Процитовано 22 березня 2015.
  7. ↑ Tomasz Cieszyński. Rudolf Weigl. Процитовано 22 березня 2015.
  8. ↑ Lwowski Związeku Pań Domu w akcji gospodarczej i społecznej. „Wschód”, s. 6, Nr 17 z 10 lipca 1936. 
  9. ↑ Irena Fober. Pogromca epidemii. Процитовано 22 березня 2015.
  10. ↑ M.P. z 1931 r. nr 260, poz. 345 «za zasługi na polu naukowo-społecznem».
  11. ↑ Dekoracja zasłużonych obywateli Krzyżami Zasługi. „Gazeta Lwowska”, s. 6, Nr z 5 maja 1932.