uk %D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2 %D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B9 %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Софронов Анатолій Володимирович
Софронов Анатолій Володимирович
Псевдонім	А. Донсков
Народився	6 (19) січня 1911; Мінськ, Російська імперія
Помер	9 вересня 1990 (79 років) або 10 вересня 1990 (79 років); Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	поет, письменник, перекладач, драматург, журналіст, редактор, сценарист, громадський діяч
Alma mater	Ростовський державний педагогічний університет
Мова творів	російська
Роки активності	з 1930
Жанр	вірш, пісня, оповідна поезіяd, роман, п'єса і публіцистика
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Автограф
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	; ; Медаль імені Олександра Фадєєваd
	Софронов Анатолій Володимирович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Софронов.

Анатолій Володимирович Софронов (рос. Анато́лий Влади́мирович Софро́нов; нар. 19 січня 1911, Мінськ, Російська імперія — пом. 9 вересня 1990, Москва, Російська РФСР) — російський письменник, драматург. Герой Соціалістичної Праці (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1948, 1949).

Життєпис

Народився 19 січня 1911 року в Мінську.

Закінчив літературний факультет Ростовського педагогічного інституту (1937). Був головним редактором журналу «Огонек». Літературну діяльність розпочав 1929 р.

Автор сценарію до ряду кінокартин, а також — українського фільму «Серце не прощає» (1961, у співавт.з І. Кобозєвим, авт. тексту пісень).

Нагороджений орденом Леніна, медалями. Був членом Спілки письменників РРФСР.

Помер Анатолій Софронов у Москві 9 вересня 1990 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди та почесні звання

три ордени Леніна;
медаль «За оборону Кавказу»;
Орден Трудового Червоного Прапора;
орден Вітчизняної війни I ступеня;
Герой Соціалістичної Праці (16 лютого 1981);
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр..»;
Орден Жовтневої Революції (22 лютого 1971).
Державна премія РРФСР імені К. З . Станіславського (1973 — за п'єси «Спадщина» та «Ураган»);
Сталінська премія другого ступеня (1948) — за п'єсу" В одному місті"(1946);
Сталінська премія першого ступеня (1949) — за п'єсу «Московський характер» (1948).