|
Софонія
Софо́нія (івр. צְפַנְיָה, şəfanjāh, Цфа́нія — «Господь сокровенний») — один з дванадцяти малих біблійних пророків, який написав Книгу пророка Софонії, дев'яту серед книг «малих пророків». Софонія — скорочений варіант форми імени від «Зефаньягу» (צְפַנְיָהוּ şəfanjāhû) і означає «Ягве врятував». Про автора немає певних відомостей крім самого імені, та невеликих відомостей його роду у першому рядку його книги: «Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.»(Соф. 1:1).  Діяльність пророкаПриблизно через сто років після смерті Ісаї в історії вибраного народу починається вирішальний період. Царства Ізраїлю вже не існувало. Царство Юдеї було обмежене клаптиком землі навколо Єрусалима і нагадувало хіба що тінь суверенної держави. Юдеї все відкритіше почали поважати богів переможної Ассирії, а водночас у незрозумілий спосіб плекали надію, що Ягве вірний Завіту не допустить остаточної руїни. За таких обставин у час панування царя Йосії Софонія виконував пророчу місію. Своєю діяльністю він певним чином приготував велику релігійну реформу царя Йосії (правив 639—609 р. до н. е). Коли вона розпочалася (628 р. до н. е.) пророк правдоподібно вже помер. ПророкуванняГоловною темою Книги пророка Софонії є «День Господній» та пророцтво Судного дня (Соф. 1:14-18), що досягне всіх, у тому числі й вибраний народ. Але, все ж, Ізраїль, очищений від своїх провин, стане осередком спасіння світу. Деякі промови додані пізніше, особливо ті, у яких міститься натяк на вавилонську неволю, що, як відомо, вже настала після смерті Софонії. Посилання
Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
