Сотниківка

село Сотниківка
Герб Сотниківки Прапор Сотниківки
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський
Тер. громада	Яготинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32040210290022098
Основні дані
Засноване	1729
Населення	1068
Площа	6,4 км²
Густота населення	166,88 осіб/км²
Поштовий індекс	07711
Телефонний код	+380 4575
Географічні дані
Географічні координати	50°21′42″ пн. ш. 31°49′55″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	124 м
Місцева влада
Адреса ради	07711, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Сотниківка, вул. Миру, 56
Карта
Сотниківка
Сотниківка
Мапа

Сотникі́вка — село в Україні, в Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1068 осіб.

Історія

Засноване у 1729 році.

Селище є на мапі 1812 року.[1]

У 19 столітті належало до Полтавської губернії, Пирятинський повіт.

На початку 1930-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. У перші роки радянської влади село одержало від міста інвентар для сільськогосподарських робіт. У 1928 році комуністи організували ТСОЗ.

Село постраждало від колективізації та Голодомору — геноциду радянського уряду проти української нації. У 1930-х роках до населення почали застосовуватись репресивні заходи — відбирались продукти харчування, худоба, сільськогосподарська техніка. Перетятька Павла, Перетятька Івана, Куця Петра, Куця Митрофана, Пінчука Миколу сільські активісти-комнезамівці оголосили ворогами народу, їх було засуджено до виправних таборів, а їхні сім'ї викинуто з обійсть без засобів для прожиття.

Після 1955 року приєднана Томарівка.[2]

Загальна кількість жертв Голодомору за свідченнями очевидців — понад 600 осіб[3]. У 1993 році на сільському кладовищі встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору.

З 2020 року входить в склад Яготинської міської громади.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Уродженці

• Юзефович Михайло Володимирович (1802—1889) — російський державний службовець, освітній, культурний і громадський діяч, публіцист українського походження. Голова Київської археографічної комісії (1857—1889). Один із ініціаторів видання Емського указу 1876 року та закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
• Григо́рий Бори́сович Ма́рченко (укр. Григорій Борисович Марченко; 13 марта 1951, Киевская область, Украинская ССР, СССР — 24 января 2017, Киев, Украина) — советский и украинский военный деятель, директор Департамента реагирования на чрезвычайные ситуации Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям, первый заместитель командующего Национальной гвардией Украины — начальник Главного штаба, генерал-лейтенант.

Примітки

1. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 10 жовтня 2021.
2. Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Процитовано 10 жовтня 2021.
3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. — с. 1156