Сона Гаджиєва
Сона Салман кизи Гаджиєва (азерб. Sona Salman qızı Hacıyeva; (25 червня 1907, Шекі, Кавказьке намісництво — 24 грудня 1979, Баку) — азербайджанська радянська актриса театру і кіно[1], одна з перших актрис азербайджанського театру[2], Народна артистка Азербайджанської РСР (1949). ЖиттєписСона Салман киз Гаджієва народилася 25 червня 1907 року в Нусі в сім'ї азербайджанської актриси Азізи Мамедової [3], яка в свою чергу була донькою відомого співака-ханенде Абдульбаги Зулалова[4]. Сценічну діяльність розпочала 1921 року в азербайджанському державному Сатир-агіт-театрі в Баку (нині — Академічний державний драматичний театр імені Самеда Вургуна). З 1923 по 1979 була актрисою Азербайджанського драматичного театру імені Мешаді Азізбекова[2][3]. До 1927 року Гаджиєва грала у драматичних виставах та виконувала партії у музичних постановках, але потім почала грати лише у драматичних спектаклях. На сцені Сона Гаджиєва створювала ліричні образи закоханих та простодушних дівчат. Однією з найкращих ролей Гаджиєвої вважається Алмас в однойменній п'єсі Джафара Джаббарли 1931 року. Пізніше Гаджиєва грала ролі, які відзначені яскравою побутовою характерністю [2]. Знімалася у фільмах «Улюблена пісня» (1955, режисера Лятіфа Сафарова), «Не та, так ця» (1956, режисера Гусейна Сеїдзаде), «[Під спекотним небом]]» (1957, режисера Л. Сафарова), «Ранок» (1960, режисер Агарзи Кулієва)[3]. У 1949 році Сона Гаджиєва була удостоєна звання Народної артистки Азербайджанської РСР. Була пізніше нагороджена орденом «Знак Пошани» та медалями[3]. РоботиРолі у театрі
Фільмографія
Примітки
Література
|