|
Солідарність (США)
«Солідарність» — революційно-соціалістична широколіва організація у Сполучених Штатах, пов'язана з журналом «Against the Current». «Солідарність» є спадкоємицею «Інтернаціональних соціалістів»[en], марксистської організації третього табору, яка стояла на позиції того, що СРСР був не «деформованою робітничою державою» (як стверджують ортодоксальні троцькісти), а радше являв собою «бюрократичний колективізм», новий і особливо репресивний устрій. «Солідарність» описує себе як «демократичну, революційно-соціалістичну, феміністичну, антирасистську організацію».[1] Коріння політичної традиції «Солідарності» сягають троцькізму, втім нині вона відійшла від багатьох аспектів традиційного ленінізму та троцькізму. «Солідарність» має вільнішу форму організації, ніж багато інших «демократично-централістських» груп, і не вважає себе авангардом робітничого класу. «Солідарність» була утворена 1986 року в результаті злиття «Інтернаціональних соціалістів», «Сили трударів»[en] та «Соціалістичної єдності». Дві попередні групи нещодавно возз’єдналися в єдину організацію, тоді як остання була виключеним фрагментом Соціалістичної робітничої партії (СРП). Станом на з’їзд 2011 року «Солідарність» є прихильною організацією об'єднаного Четвертого Інтернаціоналу[ru].[2] ІсторіяВід початку «Солідарність» була відверто плюралістською радикальною організацією, яка включала троцькістів, соціалістичних феміністок — які були членами Нового американського руху — та ветеранів нових лівих груп, таких як «Студенти за демократичне суспільство[en]». «Солідарність» прагнула групуватися з іншими, щоб створити масову революційну соціалістично-феміністичну організацію. Вони сподівалися ініціювати широке пегрупування, яке включало б, наприклад, поглинання фракцій дезінтегрованого Новокомуністичного руху[en] та багато інших соціалістичних феміністок і нових лівих. Дискусії щодо групування були розпочаті між «Солідарністю» та іншими лівими групами різних тенденцій з 1980-х років до теперішнього часу, але не призвели до ширшого злиття. Втім мали місце групування меншого масштабу. Протягом 1990-х років дві організації об’єдналися з «Солідарністю» — «Четверта інтернаціоналістична тенденція» (група, виключена з СРП) і «Активісти незалежної соціалістичної політики» (уламок «Соціалістичної дії», який раніше працював у кореспондентських комітетах). У 2002 році члени «Троцькістської ліги» приєдналися до «Солідарності». Підтримка кандидатів у президенти СШАУ 2000 році «Солідарність» підтримала Ральфа Нейдера з Партії зелених і Девіда Мак-Рейнольдса з Соціалістичної партії США на пост президента. У серпні 2004 року «Солідарність» знову підтримала Ральфа Надера, уже як незалежного кандидата. У 2008 році організація схвалила кандидатуру Синтії Мак-Кінні з Партії зелених на пост президента.[3] 2012 року «Солідарність» закликала своїх членів голосувати за кандидатів від Партії зелених, Миру та свободи або Соціалістичної партії США.[4] У 2016 році організація підтримала Джилл Стайн з Партії зелених.[5] На президентських виборах 2020 року «Солідарність» спочатку підтримала кампанію Гові Гокінса в листопаді 2019 року, який балотувався як кандидат від Соціалістичної партії та Партії зелених.[6] Пізніше в серпні 2020 року після опитування своїх членів організація вирішила не займати офіційної позиції щодо президентських виборів.[7]
Політичні позиціїРосійсько-українська війнаУ своїх офіційних заявах «Солідарність» називає Російську Федерацію державою-агресором і стверджує, що Україна має право на національний суверенітет і самооборону. Разом з тим, організація вважає, що американський імперіалізм настільки ж агресивний і небезпечний, як російський анексіонізм, а НАТО взагалі не повинне існувати.[8][9] Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
