Сологуб Василь Павлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сологуб.
Сологуб Василь Павлович
Народився8 вересня 1928(1928-09-08) Редагувати інформацію у Вікіданих
Царичанський район, Україна
Помер26 грудня 2008(2008-12-26) Редагувати інформацію у Вікіданих (80 років)
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих

Василь Павлович Сологуб (8 вересня 1928 — 26 грудня 2008[1]) — український письменник. Член Національної спілки письменників України (від 1958 року).

Біографія

Народився на безіменному хуторі поблизу села Прядівка (нині Царичанського району Дніпропетровської області) в селянській родині. 16-річним юнаком, працюючи на тракторі в полі, підірвався на німецькій міні, зазнав тяжкого поранення.

Закінчив Бабайківський зоотехнікум, 1957 року — Дніпропетровський університет.

Працював журналістом, у видавництві «Молодь». Був першим заступником голови правління добровільного Товариства любителів книги УРСР.

Був членом КПРС.

Творчість

Збірки віршів «Студентські літа» (1957), «Трудне щастя» (1961), «Я уже підріс» (для дітей, 1958).

Нариси й оповідання «Стежка виводить на шлях» (1959), «В краплині відбилося сонце» (1962), роман «Чесність», повість-бувальщина і оповідання «Полинове причастя» (1972).

Автор книжок поезії: «Студентські літа», «Трудне щастя», «Я вже підріс»; нарисів: «У краплині відбилося сонце», «Чесність», «Вогняна спадщина»; романів: «Полинове причастя», «Сотвори себе», «Чесність», «Невидимий постамент», «Запізніле каяття», «Український характер». Лауреат премії імені Олеся Гончара.

Примітки

  1. ↑ Нашому земляку Василю Сологубу виповнилося б 90 років. Тижневик «ЕХО» (укр.). Процитовано 8 вересня 2019.

Джерела

Посилання