Бура сова-рогань — сова середнього розміру, середня довжина якої становить 38-43 см, розмах крил 90 см, вага 425-620 г. Забарвлення існує у двох морфах — темній і світлій, у представників підвиду L. c. stricklandi також трапляється сірувата морфа.
Представники темної морфи мають переважно шоколадно-коричневе забарвлення, тім'я, лицевий диск і верхня частина грудей у них темно-шоколадно-коричневі. На голові характерні білі або охристі пір'яні "вуха", а над очима помітні білуваті "брови". які ідуть до "вух". Покривні пера крил і першорядні махові пера поцятковані білими плямками, махові пера загалом поцятковані темними і світлими смужками. Стернові пера шоколадно-коричневі, поцятковані темними плямками. Горло блідо-охристе. Представники світлої морфи мають переважно рудувато-коричневе забарвлення, а верхня частина грудей у них темно-коричневі. Райдужки жовті або червонувато-карі, дзьоб тьмяно-жовтий, пальці блідо-сірувато-коричневі. У молодих птахів мезоптиль (пухові пера) білуватий. Лицевий диск у них темний, а пір'яні "вуха" короткі, махові і стернові пера такі ж, як у дорослих птахів[3].
Голос — характерний низький, гортанний крик «Гууууур» або «Бруууур», схожий на кумкання жаби або на крик мексиканської бушлі. Птахи кричать, сидячи високо в кроні дерева, крик повторюється з інтервалом у кілька секунд[4].
L. c. stricklandi Sclater, PL & Salvin, 1859 — від південної Мексики (на південь від Веракруса) до західної Панами і західної Колумбії;
L. c. wedeli Griscom, 1932 — схід Панами, північ Колумбії і північний захід Венесуели;
L. c. cristata (Daudin, 1800) — від південної Колумбії до південної Болівії, південної Венесуели, Гвіани і Бразильської Амазонії.
Поширення і екологія
Бурі сови-рогані мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах з густим підліском, часто поблизу води, а також у вторинних і галерейних лісах[6]. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1900 м над рівнем моря[7][8]. Ведуть нічний спосіб життя, вдень пари птахів проводять на деревах поблизу річок, на висоті від 3 до 10 м над землею. Живляться великими комахами, іншими безхребетними, зокрема багатоніжками, і дрібними хребетними, зокрема кажанами[9]. Сезон розмноження триває з лютого по травень. Гніздяться в дуплах дерев.
↑Ridgely, Robert S. (1989). A guide to the birds of Panama : with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras. Gwynne, John A. (вид. 2nd). Princeton, N.J.: Princeton University Press. ISBN978-0691085296. OCLC18521365.
↑Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 жовтня 2022.
↑Sberze, M.; Cohn-Haft, M.; Ferraz, G. (January 2010). Old growth and secondary forest site occupancy by nocturnal birds in a neotropical landscape. Animal Conservation. 13 (1): 3—11. doi:10.1111/j.1469-1795.2009.00312.x. ISSN1367-9430.
↑Enriquez-Rocha, Paula; Rangel-Salazar, J. Luis (1993). Denver W. Holt. Presence and Distribution of Mexican Owls: A Review. The Raptor Research Foundation. 27 (3).
↑Lloyd, Huw (2003). Population Densities of Some Nocturnal Raptor Species (Strigidae) in Southeastern Peru (Densidades poblacionales de algunas especies raptoras nocturnas (Strigidae) en el sureste de Perú). Journal of Field Ornithology. 74 (4): 376—380. doi:10.1648/0273-8570-74.4.376. JSTOR4131047. S2CID86034642.