Собор Ілі
Собор Ілі (англ. Ely Cathedral) — кафедральний собор в місті Ілі (Кембриджшир), центр дієцезії Ілі та резиденція єпископа Ілі. ІсторіяБудівництво собору продовжувалося майже триста років, з 1083 року до 1375 рік. Раніше на цьому місці розташовувалася церква, заснована ще в VII столітті Святою Етельдредою (вона також відома як Свята Одрі) разом з монастирем, зруйнованим в IX столітті за часів вікінгів. Спорудження самого собору розпочато місцевим абатом Симеоном. Англо-саксонська церква була зруйнована, але її реліквії було збережено та пізніше перенесено до собору. Центральна вежа — найстаріша частина собору, західна вежа була побудована в 1174–1197 роках. Давніші частини собору виконані в романському стилі. Пізні елементи будівлі належать до ранньої англійської готики. У 1321–1349 роках з північного боку було прибудовано каплицю. Висота західної вежі становить 66 м, довжина собору — 163 м, з них довжина нава, досі залишається найдовшою у Великій Британії — 75 м. У центрі собору побудовано восьмикутну освітлювальну вежу заввишки 52 м.[4] При скасуванні монастирів Генріхом VIII собор постраждав відносно мало, хоча були серйозно пошкоджені статуї в каплиці та усипальниця Етельдреди. До 1541 році собор було відновлено. У XVII столітті єпископом Ілі став Метью Рен, дядько знаменитого архітектора сера Крістофера Рена, який в 1650-х роках спроектував на північній стороні собору браму в готичному стилі. Поховання видатних людей
Див. такожПосилання
Примітки
|