Сморчков Борис Федорович

Сморчков Борис Федорович
Борис Фёдорович Сморчков
Зображення Зображення
Дата народження	3 вересня 1944(1944-09-03)
Місце народження	Москва, Російська РФСР, СРСР
Дата смерті	10 травня 2008(2008-05-10)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	СРСР →  Росія
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія	актор
Кар'єра	1961—2008
IMDb	ID 0810672

Борис Федорович Сморчков (1944—2008) — радянський і російський актор театру і кіно.

Біографія

Борис Сморчков народився 3 вересня 1944 року в Москві. Навчався в школі № 726.

У 1971 році закінчив Театральне училище імені Бориса Щукіна, після чого прийшов працювати в театр «Современник». Грав у спектаклях «Вічно живі», «Провінційні анекдоти», «Лоренцаччо», «Крутий маршрут», «Кіт домашній середньої пухнастості», «Три товариша» та інших. Тут він прослужив до 2004 року.

У кіно Борису Федоровичу діставалися, головним чином, малопомітні другорядні ролі і лише одна з них принесла йому славу і глядацьку любов — роль Миколи у фільмі Володимира Меньшова «Москва сльозам не вірить».

Разом з іншими волонтерами — артистами театру «Современник» з 1974 року викладав акторську майстерність у театральній студії Олега Табакова при Палаці піонерів імені Н. К. Крупської у провулку Стопани біля Чистих ставків[1][2].

Був одружений з акторкою Ганною Варпаховською.

Помер 10 травня 2008 року в Москві. Похований поруч з батьками на Востряковському кладовищі[3].

Творчість

Фільмографія

• 1961 — Зелений патруль
• 1973 — Гарячий сніг — Вася
• 1974 — Совість — черговий у МУРі
• 1975 — Пропала експедиція — Куманін
• 1976 — Золота річка — Куманін
• 1976 — Вічно живі — Костянтин
• 1976 — Іван Федорович Шпонька і його тітонька (телеспектакль)
• 1977 — Любов Ярова
• 1977 — Смішні люди! — Кузьма Григор'єв (немає в титрах)
• 1977 — Поєдинок в тайзі — Костя Мешканців
• 1977 — Колискова для чоловіків
• 1978 — Баламут — бригадир будівельної бригади
• 1978 — Дванадцята ніч
• 1978 — Зникнення — Капустін
• 1978 — Будинок біля кільцевої дороги — Семен Золотов
• 1979 — Місто прийняв — Таксист, який привіз в аеропорт бандитів (епізод)
• 1979 — Москва сльозам не вірить — Микола
• 1980 — Люди в океані — Степан
• 1980 — Нічна пригода — Олексій Бабін, співробітник міліції
• 1982 — Однолюби
• 1982 — За законами воєнного часу
• 1982 — Сльози капали — Валентин Максимович Сорокін, начальник Васіна
• 1982 — Повернення резидента — лісник
• 1983 — Жив-був Петро
• 1983 — Біля небезпечної межі — полковник радянської контррозвідки
• 1984 — Приступити до ліквідації — Єкатериничов
• 1984 — Парад планет — капітан-артилерист
• 1986 — Зіна-Зінуля — працівник водозабору
• 1986 — З неба на землю
• 1987 — Запам'ятайте мене такою
• 1987 — Візит до Мінотавра — Силкін (в титрах В. Сморчков)
• 1988 — Батьки
• 1989 — Я в повному порядку
• 1989 — У місті Сочі темні ночі — батько Жанни
• 1990 — Іспанська актриса для російського міністра
• 1990 — Паспорт — майор у відділенні
• 1990 — Система «Ніпель» — ліричний тенор
• 1991 — Іван Федоров — чернець Григорій
• 1992 — Виховання жорстокості в жінок і собак — міліціонер
• 1995 — Ширлі-мирлі — генерал
• 2001 — Далекобійники — Андрійович (серія 11)
• 2008 — Заборонена реальність (фільм) — Дід Прокіп

Примітки

1. Театр п/р О.Табакова: История. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
2. В.Шендерович. Изюм из булки. К Табакову. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-15 у Wayback Machine.]
3. Могила Б. Ф. Сморчкова. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.