У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Смирнова.
Смирнова Лідія Миколаївна (31 січня (13 лютого) 1915(19150213) — 25 липня 2007, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії ІІІ ступеня (1951). Народна артистка СРСР (1974).
Біографія
Лідія Смирнова народилася 31 січня (13 лютого) 1913 року у Мензелінську, Татарстан[2]. Дитинство провела в Сибіру, потім переїхала в Москву до тітки і вступила в хореографічне училище при Большому театрі. Потім вона стала студенткою Московського авіаційного інституту. Займалася спортом і навіть не думала про кар'єру кіноактриси.
У театральне училище Лідія Смирнова прийшла з другого курсу авіаційного інституту. Заяву подала одночасно до студії Є. Б. Вахтангова (нині Театральний інститут імені Бориса Щукіна), школу-студію Камерного театру Таїрова і у Всесоюзний державний інститут кінематографії, і скрізь була прийнята. Вона обрала училище при Камерному театрі, оскільки воно було найбільш близьким до дому. Коли Смирнова вчилася в школі Всеволода Таїрова, до них часто приходили з кіностудій запрошувати студентів на зйомки. Коли потрібна була блакитноока блондинка, говорили — у нас є Смирнова, але затверджували її рідко.
Одна з перших ролей в кіно Лідії Смирнової — роль Шурочки в ліричному музичному фільмі «Моя любов». До 1941 року почала складатися її кар'єра кіноактриси. Успіх, що прийшов до неї після фільму «Моя любов», окриляв. Проте з початком німецько-радянської війни пішли на фронт товариші по студії: режисери, оператори, художники, артисти. Чоловік Смирнової Сергій Добрушин був журналістом. Він, не чекаючи повістки, сам пішов на призовний пункт і за місяць загинув під Смоленськом. Другим чоловіком Лідії Смирнової був відомий радянський кінооператор Володимир Рапопорт.
Лідія Смирнова померла 25 липня 2007 року в Москві, похована на Введенському кладовищі.
Фільмографія
- 1934: «Настінька Устінова» — епізод
- 1938: «Нова Москва» — дівчина
- 1939: «Велике життя» — Женя Буслаєва
- 1940: «Моя любов» — Шурочка
- 1941: «Два друга» — Ліда, стажистка на метеостанції
- 1941: «Випадок у вулкані» — Наташа, радистка
- 1941: «Ми чекаємо вас з перемогою» — колгоспниця
- 1942: «Хлопець з нашого міста» — Варя Луконіна-Бурміна, сестра Аркадія Бурміна, дружина Сергія Луконіна
- 1943: «Вона захищає Батьківщину» — Фенька
- 1943: «Зниклий безвісти» — радистка
- 1944: «Морський батальйон» — Варя Маркіна
- 1946: «Сини» — Ілга, дружина Яніса
- 1946: «Велике життя. Частина 2» — Женя Буслаєва
- 1947: «Новий дім» — Марія Степанівна Чередникова, голова колгоспу «Молода гвардія»
- 1949: «У них є Батьківщина» — вихователька дитячого будинку Смайда
- 1950: «Донецькі шахтарі» — Віра Миколаївна, дружина Трофименка
- 1953: «Сріблястий пил» — Флоссі Бейт
- 1954: «Про це не можна забувати» — Анна Дашенко
- 1956: «Два життя» (телеваріант — «Сестри») — Настя Самокрутова
- 1956: «Круті Горки» — Марія
- 1957: «Телеграма» — Анастасія Семенівна Ніколаєва (Настя), дочка Катерини Петрівни
- 1958: «Троє вийшли з лісу» — Юлія Титова
- 1960: «Яша Топорков» — Тася
- 1960: «Мічман Панін» — дружина боцмана Григор'єва
- 1960: «Твої друзі» — Ірина
- 1961: «Різнобарвні камінці» — Надія Борисівна
- 1963: «Тиша» — Серафима Бикова
- 1963: «Ім'ям революції» — Єлизавета Олексіївна
- 1963: «Це сталося в міліції» — дружина професора Зубарєва
- 1964: «Секретар обкому» — дружина Денисова Софія Павлівна
- 1964: «Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено» — лікар
- 1964: «Одруження Бальзамінова» — Килина Гаврилівна Красавіна, сваха
- 1966: «Заблукалий» — Пелагея
- 1966: «Дядечків сон» — Марія Олександрівна Москальова, перша дама міста Мордасова
- 1968: «Сільський детектив» — продавчиня сільського магазину Євдокія
- 1971: «Факір на годину» — Олімпіада Олександрівна
- 1971: «Їхали в трамваї Ільф і Петров» — дресирувальниця і художній керівник цирку
- 1972: «Останній форт» — Берта
- 1973: "Життя на грішній землі — Настя
- 1973: «Дача» — Петрова Аня
- 1974: «Аніскін і Фантомас» — продавчиня сільського магазину Євдокія
- 1977: «Повернення сина» — Євдокія
- 1977: «Рудін» — Дар'я Михайлівна Ласунська
- 1978: «І знову Аніскін» — Євдокія Миронівна Проніна, продавчиня сільського магазину
- 1979: «Піна» — Раїса Дмитрівна Махоніна
- 1981: «Карнавал» — голова комісії
- 1982: «Передчуття любові» — Марія Георгіївна
- 1982: «Подорож буде приємною» — Наталія Василівна
- 1982: «Гарно жити не заборониш» — Людмила Сергіївна Ліхіна
- 1983: «Спокій скасовується» — тітка Тетяна
- 1987: «Вірую в любов» — Варвара Андріївна Луконіна, актриса театру
- 1987: «Позика на шлюб» — Олена Михайлівна
- 1990: «Шапка» — Наталія Книш, поетеса
- 1995: «Дім» (т/с) — Пелагея Нілівна
- 1995: «Притулок комедіантів» — Неллі Євгенівна
- 1998: «Тоталітарний роман» — епізод
- 2000: «Немає смерті для мене» — Тетяна Казарновська
- 2001: «Спадкоємиця» — Іраїда Антонівна
- 2005: «Спадкоємиці 2» — Іраїда Антонівна
Почесні звання і премії
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Нормативний контроль | |
---|