Словник КансіСловник Кансі (кит.: 康熙字典; піньїнь: Kāngxī zìdiǎn, кансі цзидянь) — словник китайської ієрогліфіки, складений 1716 року за наказом Імператора Кансі династії Цін. Містить понад 47 000 ієрогліфів і статей, що пояснюють їх звучання, семантику, вживання. Більшість ієрогліфічних знаків словника архаїчні. СкладанняУкладачі Словника Кансі упорядковували його на основі двох словників династії Мін: «Зібрання ієрогліфів»[1] (1615) авторства Мей Інцзо[2] і «Правильного написання ієрогліфів»[3] (1627) авторства Чжан Цзилі[4]. За наказом імператора складання Словника Кансі було розраховано на 5 років, тому численні помилки були неминучими. Після видання праці Імператор Даогуан заснував колегію, яка в «Дослідженні тексту словника ієрогліфів»[5](1831) виправила 2 588 помилок, переважно у цитатах та висловах. Доповнений словник містить 47 035 ієрогліфів та додатково 1 995 графічних варіантів, що складає разом 49 030 знаків. Вони згруповані за 214 ключами та впорядковані за числом додаткових рисок у ієрогліфі. Хоча ці 214 ключів були вперше використані у «Дослідженні тексту словника ієрогліфів», вони відомі як ключі Кансі та залишаються й зараз методом категоризації традиційних китайських ієрогліфів. У статті ієрогліфів даються їхні варіанти написання, вимова, традиційне написання, варіації, значення та приклади вживання у вигляді цитат із китайської класики. Словник також містить таблиці рим з ієрогліфами. Словник Кансі доступний у різних формах: старі видання династії Цін у ксилографічному друці, факсимільні видання в китайському стилі, сучасні виправлені видання у західному стилі, електронні Інтернет-версії тощо. Структура
Див. такожПриміткиДжерела та література
Посилання
|