Словацька національна партія
Словацька національна партія (словац. Slovenská národná strana — SNS) — націоналістична партія в Словаччині, яка виступає за захист традиційних християнських цінностей і національної ідентичності словаків. Партія виникла в 1989 році в розпал «оксамитової революції» в Чехословаччині. Своїми ідейними попередниками СНП оголосили Глінкову словацьку народну партію. На парламентських виборах в червні 1990 року партія отримала 13,94 % голосів і 22 мандати зі 150 в Словацькій Національній Раді. У 1992 році СНП дещо зменшила своє представництво в законодавчих органах. У 1992—1998 з невеликою перервою в 1994 році СНП підтримувала прем'єр-міністра Володимира Мечіара. На парламентських виборах 2002 року СНП не зуміла подолати п'ятивідсотковий бар'єр, а в 2004 році не зуміла провести своїх кандидатів на виборах до Європарламенту. Однак вже на виборах 2006 року СНП домоглася значного успіху, отримавши 11,73 % голосів і 20 місць в парламенті. Крім того, після виборів СНП увійшла в коаліцію з лівоцентристською партією Курс — соціальна демократія і Рухом за демократичну Словаччину. З 2006 по 2010 рік партія мала 18 місць в Народній Раді Словаччини, а також мала три міністерські портфелі — освіти, екології та регіонального розвитку. В Європарламенті за підсумками виборів 2009 року партія мала одного депутата (ним був Ярослав Пашка). На парламентських виборах 2010 року партія ледь подолала п'ятивідсотковий бар'єр, отримавши 128 490 (5,07 %) голосів і 9 мандатів. На парламентських виборах 2012 року партія отримала 4,55 % голосів і 0 місць в парламенті. Лідером партії в 1994—1999 і 2003—2012 був Ян Слота. Словацький телеканал «Маркіза» знайшов документи про кримінальне минуле Слоти, що спричинило за собою судовий процес, де партійний лідер визнав свою участь у ряді правопорушень і навіть заявив, що пишається тим, що побив етнічного угорця. Партія відома своїми ксенофобськими, антиугорськими і антициганській виступами, а також кампанією за реабілітацію профашистського президента Йозефа Тисо. У жовтні 2012 року головою Партії обраний Андрей Данко. Участь у виборах
Посилання |