Парламентські вибори у Словаччині 2020

‹ 2016 Словаччина 2023 ›
Парламентські вибори у Словаччині 2020
150 місць у Парламенті
29 лютого 2020
Явка: 2,916,840 (65.80%)
▲ 5.98 pp
Перша партія Друга партія Третя партія
Лідер Ігор Матович Петер Пеллегріні Борис Коллар
Партія Звичайні люди Курс — соціальна демократія Ми — родина
Лідер партії з 2011 2019 2011
Попередні вибори 19 місць, 11.0 % 49 місць, 28.3 % 11 місць, 6.6 %
Виграно місць 53 38 17
Зміна місць ▲34 ▼11 ▲6
Голосів виборців 720,723 526,889 237,398
Відсоток 25.0 % 18.3 % 8.2 %
Зміна % голосів ▲14.0 вп ▼10.0 вп ▲1.6 вп
Четверта партія П'ята партія
Лідер Маріан Котлеба Ріхард Сулик
Партія Народна партія Наша Словаччина Свобода і солідарність
Лідер партії з 2010 2009
Попередні вибори 14 місць, 8.0 % 21 місць, 12.1 %
Виграно місць 17 13
Зміна місць ▲3 ▼8
Голосів виборців 229,581 179,103
Відсоток 8.0 % 6.3 %
Зміна відсотка голосів ▬0.0 вп ▼5.8 вп
Парламентські вибори у Словаччині 2020

Результати виборів, голосування за муніципалітетами

Парламентські вибори у Словаччині відбулись 29 лютого 2020. Громадяни обирали 150 депутатів Парламенту Словаччини. У виборах брали участь 25 партій. Антикорупційний рух Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваний Ігорем Матовичем, здобув 53 місця, ставши найбільшою партією в парламенті. Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Most–Híd, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», здобула лише 38 місць, втративши представництво парламенту. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті.

Позаяк жодна партія чи виборча коаліція не здобула більшости, був необхідний коаліційний уряд[1][2][3][4]. 13 березня Ігор Матович анонсував, що дійшов згоди щодо панівної коаліції з партіями «Ми — родина», «Свобода і солідарність» та «За народ[en]», хоча спільної програми вони не погодили.

Результати

Результати голосування за муніципалітетами

Панівна коаліція, утворена з Курсу — соціальна демократія, Словацької національної партії та Мосту, очолювана прем'єр-міністром Петером Пеллегріні з «Курсу», програла антикорупційному руху Звичайні люди та незалежні особистості, очолюваному Ігорем Матовичем. Позаяк жодній партії чи партійній коаліції не вдалось здобути абсолютної більшости крісел у парламенті, поствиборча коаліція була необхідною для формування нового уряду[1][2][3][4]. Уперше з виборів 2006 року коаліція не здобула найбільшої кількості місць у парламенті. Коаліція «Прогресивної Словаччини» та РАЗОМ[en] не змогла подолати 7-відсотковий поріг, необхідний для двопартійних коаліцій. Для того, щоб увійти до парламенту, їй не вистачило 926 голосів. 12 березня коаліція подала позов до Конституційного суду з вимогою перерахувати голоси, хоча і не очікували, що це кардинально змінить результати.[5]

Партія Голоси % Зміна Місця +/–
Звичайні люди — НОВА — ХС[en] — Зміна знизу[en] 721,166 25.02 +13.99 53 +34
Курс — соціальна демократія 527,172 18.29 –9.99 38 –11
Ми — родина 237,531 8.24 +1.61 17 +6
Котлебівці — Народна партія Наша Словаччина 229,660 7.97 –0.07 17 +3
Прогресивна Словаччина — РАЗОМ[en] 200,780 6.96 Нова 0 Нова
Свобода і солідарність 179,246 6.22 –5.88 13 –8
За людей 166,325 5.77 Нова 12 Нова
Християнсько-демократичний рух 134,099 4.65 –0.29 0 0
Партія угорської спільноти 112,662 3.90 –0.15 0 0
Словацька національна партія 91,171 3.16 –5.48 0 –15
Хороший вибір 88,220 3.06 Нова 0 Нова
Батьківщина 84,507 2.93 Нова 0 Нова
Міст 59,174 2.05 –4.45 0 –11
Соціалісти.ск 15,925 0.55 Нова 0 Нова
Ми мали достатньо! 9,260 0.32 Нова 0 Нова
Словацька народна партія Андрея Глінки 8,191 0.28 Нова 0 Нова
Демократична партія 4,194 0.14 –0.13 0 0
Солідарність 3,296 0.11 Нова 0 Нова
Мери й незалежні 2,018 0.07 Нова 0 Нова
Рух Словацького відродження 1,966 0.06 Нова 0 Нова
Голос правих 1,887 0.06 Нова 0 Нова
Праця Словаччини 1,261 0.04 Нова 0 Нова
99% - Громадянський голос 991 0.03 Нова 0 Нова
Словацька ліга 809 0.02 Нова 0 Нова
Недійсні бюлетені 35,329 – – – –
Всього 2,916,840 100 0 150 0
Виборців/явка 4,432,419 65.80 – – –
Джерело: Volby[Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Див також

Примітки

  1. ↑ а б Anti-corruption party wins Slovakia election. BBC News (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  2. ↑ а б France-Presse, Agence (1 березня 2020). Slovakia election: seismic shift as public anger ousts dominant Smer-SD party. The Guardian (англійською) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  3. ↑ а б Slovakia's anti-corruption opposition party wins election. euronews (англійською) . 1 березня 2020. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  4. ↑ а б Mortkowitz, Siegfried (29 лютого 2020). Anti-corruption opposition wins Slovakia election. Politico (англійською) . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.
  5. ↑ Francelová, Nina Hrabovská (12 березня 2020). PS/Spolu has submitted an election complaint What are the odds the results might change?. The Slovak Spectator. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 серпня 2021.