Сковородинівка
Сковороди́нівка (колишня Пан-Іванівка) — село в Україні, у Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 547 осіб. ГеографіяСело Сковородинівка лежить на березі безіменної річечки, яка через 1,5 км впадає в річку Кадниця (ліва притока), яка й собі через 2,5 км впадає в річку Рогозянка (права притока). На відстані 2 км лежить село Володарівка (Богодухівський район), за 4,5 км — села Гуринівка і Велика Рогозянка. У селі кілька ставків, воно оточене невеликими лісовими масивами (дуб). ІсторіяСело вперше згадано 1732 року як хутір, що належав вільшанському сотникові Івану Ковалівському та його брату Якову, деркачівському сотникові. Хутір мав 161 душу підданих. У XVIII — на початку ХХ століть село називалося Пан-Іванівка (Іванівка, Іванівка Ольшанська). Назване за ім'ям свого засновника — Івана Ковалівського. У 1790 та 1794 роках у селі перебував великий український філософ і поет Григорій Сковорода. У листі до М. Ковалинського від 26 вересня 1790 року філософ писав:
Сковорода гостював у Андрія Ковалівського і у квітні 1794 року, звідси вирушив до М. Ковалинського у Хотетове на Білгородщині. У «Житті Григорія Сковороди» М. Ковалинський пише:
Тут Сковорода помер 29 жовтня (за новим стилем 9 листопада) 1794 року і був похований на узвишші. У 1814 році прах мислителя перенесли з дідичних земель на церковні, за глибокий яр, де могила Сковороди зберігається й нині. У 1795 році сюди переселено кріпаків з інших місць і споруджено церкву Спаса-Преображення. Хутір перетворився на село. У XIX столітті ним володіли пани Ковалівські, Кузіни, Жилинський, Крейнер. На початку XX століття тут стояла гуральня та цегельня. 1930 року в селі створено колгосп імені Г. С. Сковороди (з 2000 р. — СТОВ імені Г. С. Сковороди). Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках. Кількість установлених жертв у Великій Рогозянці, Гуринівці та Сковородинівці — 48 людей[1]. Під час Другої світової війни село у 1941—1943 роках перебувало під німецькою окупацією. Окупанти вбили 6 жителів, забрали в неволю 95 людей, пошкодили низку історичних пам'яток. У серпні 1943 року село зайняли радянські війська. У боях за село загинуло 94 бійці. 12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Золочівської селищної громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району, село увійшло до складу Богодухівського району[3]. Під час повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, в ніч на 7 травня 2022 село було обстріляне[4]. Було знищено музей Г. С. Сковороди та поранена одна людина[5]. Пам'ятки й освітньо-культурні закладиУ селі знаходяться:
Російсько-українська війнаРосійські військові під час обстрілу знищили національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. Снаряд влетів під дах будівель – спалахнула пожежа, вогонь охопив усю будівлю[7]. Видатні земляки
Галерея
Див. також
Примітки
Посилання |