Склянський Георгій Ігорович

Склянський Георгій Ігорович
Ім'я при народженніСклянський Генріх Іцкович
Дата народження23 квітня 1939(1939-04-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСР
Дата смерті4 січня 2007(2007-01-04) Редагувати інформацію у Вікіданих (67 років)
Місце смертіМосква, Росія
Громадянство СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяактор, сценарист
IMDbID 0804495 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Склянський.

Георгій Ігорович Склянський (при народженні Генріх Іцкович Склянський;[1]; нар. 23 квітня 1939, Київ — пом. 4 січня 2007, Москва) — радянський і російський актор, режисер, сценарист, педагог.

Біографія

Народився 23 квітня 1939 року в Києві. В перші дні німецько-радянської війни батько — гвардії старшина Ігор (Ісак) Аронович Склянський (1911—1996), уродженець Кагарлика — пішов на фронт, після 4-х поранень — інвалід II групи[2][3]. 29 вересня 1941 року біля Кудрявського узвозу подруга матері витягла його з братом Аліком з натовпу, якого есесівці гнали до Бабиного Яру на розстріл[4][5][6]. Протягом 26 місяців окупації Києва переховувався з матір'ю Марією Склянською та братом Сашком у сусідів, всі родичі загинули в Бабиному Яру[7]. Настоятель костелу Святого Олександра на прохання матері згодився хрестити їх у католицтво і дав нові імена. Так Альфред Іцкович став Олександром, а Генріх Іцкович — Георгієм[6].

У 1957—1959 роках працював актором Київського російського драматичного театру транспорту. У 1958 році дебютував у кіно у фільмі «Роки молоді». У 1959 році вступив на акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової), який закінчив у 1964 році.

У 1967 закінчив аспірантуру ВДІКу. З 1967 року викладав на кафедрі режисури та акторської майстерності ВДІКу. У 1968 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «Деякі проблеми виховання творчого мислення актора».

Актриса і режисер Олена Циплакова згадувала про нього[8]:

…ось був такий педагог на курсі і у Куліджанова з Ліозновою, і у Наумова з Аловим — Георгій Ігорович Склянський. Він був другим педагогом. Це була дивовижна людина, який працював і з Бондарчуком, і з Герасимовим. Він був такий тихий, непомітний, який був з хрестом на грудях завжди під сорочкою, і він був дуже тонкий і глибокий чоловік. Ось з ним ми спілкувалися, можливо, навіть більше, ніж з усіма педагогами, тому що дуже багато занять він проводив, і ми завжди у нього бували вдома. Тобто все, що ми робили, ми з ним обговорювали, розмовляли. Це був такий дуже важливий момент.

У 1968—1969 роках був автором-ведучим телевізійного циклу «Мистецтво кіно».

У 1968—1969 і 1976—1980 роках працював другим режисером кіностудії імені Горького. У співавторстві з Сергієм Герасимовим, як другий режисер, написав сценарій телефільму «Червоне і чорне» (1976).

У 1982 році йому було присвоєно вчене звання доцента[9].

Помер 4 січня 2007 року, похований на Перепечинському кладовищі в Сонячногірському районі Московської області.

Фільмографія

Бібліографія

  • Некоторые проблемы воспитания творческого мышления актера: диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения / ВГИК; Объединен. каф. реж. и актерск. мастерства. — М., 1968. — 187 с.

Примітки

  1. ↑ https://www.moypolk.ru/soldiers/sklyanskiy-igor-aronovich Воспоминания Александра Игоревича Склянского]
  2. ↑ Мой полк
  3. ↑ Игорь Аронович Склянский на сайте «Память народа»
  4. ↑ Расстрелы в Бабьем Яру: история первая. Громадське. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 26 січня 2022.
  5. ↑ Левитас И. Дети Бабьего Яра. Еврейский совет Украины, 2001, с. 176.
  6. ↑ а б https://www.moypolk.ru/soldiers/sklyanskiy-igor-aronovich
  7. ↑ Воспоминания Александра Склянского
  8. ↑ https://radiovera.ru/svetlyiy-vecher-s-elenoy-tsyiplakovoy-ef-24-02-2016.html
  9. ↑ https://rgali.ru/obj/13660943[недоступне посилання]