Наумов Володимир Наумович

Наумов Володимир Наумович
Дата народження	6 грудня 1927(1927-12-06)[1][2][3]
Місце народження	Ленінград, РСФРР, СРСР[3]
Дата смерті	29 листопада 2021(2021-11-29)[4]  (93 роки)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР   Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1952)
Професія	кінорежисер, письменник, актор, сценарист, театральний педагог, виробник, режисер, педагог, кінопродюсер
Заклад	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Нагороди	Золотий орел Гран-прі журі Венеційського міжнародного кінофестивалю (1961)
IMDb	ID 0622643
Наумов Володимир Наумович у Вікісховищі

Наумов Володимир Наумович (рос. Наумов Владимир Наумович; 6 грудня 1927 — 29 листопада 2021[5]) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист РРФСР (1974). Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії СРСР (1985). Лауреат ряду міжнародних фестивалів і кінопремій[6].

Життєпис

Народився 6 грудня 1927(19271206) р. в Ленінграді в родині кінооператора Наума Соломоновича Наумова-Стража (1898—1957) та акторки Камерного театру Агнії Василівни Бурмистрової (1906—1973).

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1951, курс І. Савченка).

Ще студентом був асистентом-практикантом і зіграв роль лейтенанта у фільмі І. Савченка «Третій удар» (1948), а згодом — асистентом цього ж режисера у кінокартині «Тарас Шевченко» (1951), яку завершував після його смерті.

Працював в Україні разом з Олександром Аловим (після смерті якого зняв фільм «Алов», у 1985 році) над стрічкою «Вогні над Дніпром» (1952), поставив кінокартини: «Тривожна молодість» (1954, за мотивами трилогії «Стара фортеця» Володимира Бєляєва; Київська студія художніх фільмів), «Павло Корчагін» (1956, Київська студія художніх фільмів).

З 1957 р. — режисер кіностудії «Мосфільм».

З 1987 року — керівник кіностудії «Союз» (кіноконцерн «Мосфільм»).

З 1980 року — керівник майстерні ВДІКу, з 1986 року — професор. Веде майстерню режисури ігрового кіно у Всеросійському інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників кінематографії Держкіно Росії (ВІППК).

З 1976 року — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР. Перший президент Національної академії кінематографічних наук і мистецтв (з 2002), член Європейської кіноакадемії, секретар Союзу кінематографістів Росії, генеральний директор компанії «Союз Навона» (з 1987), член правління кіноконцерну «Мосфільм».

Почесний член Російської академії мистецтв.

Особисте життя

• Перший шлюб (до 1964) — Ельза Леждей (1933, Севастополь — 2001, Москва), радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1974).
  • Син — Олексій (нар. 1962)
    • Онук — Володимир Наумов, кінодраматург.
• Другий шлюб (з 1974) — Наталія Бєлохвостикова (нар. 1951), радянська і російська кіноактриса. Народна артистка РРФСР (1984). Лауреат двох Державних премій СРСР (1971, 1985).
  • Дочка — Наталія Наумова (нар. 1974), кінорежисерка і кіноактриса.
    • Прийомний син — Кирило Бєлохвостиков-Наумов (нар. 2004).

Фільмографія

Актор

• «Третій удар» (1948, молодий лейтенант)
• «Гори, гори, моя зоре» (1969, штабс-капітан)
• «Крадіжка» (1970, Абалін)
• «Годинник без стрілок» (2001, епізод)
• «Джоконда на асфальті» (2007, «мама»)

Сценарист

• «Вітер» (1959, у співавт. з О. Аловим)
• «Мир тому, хто входить» (1961, у співавт. з О. Аловим)
• «Монета» (1962, у співавт. з О. Аловим)
• «Поганий анекдот» (1966, у співавт. з О. Аловим та Л. Зоріним)
• «Біг» (1970, у співавт. з О. Аловим; за мотивами творів Михайла Булгакова «Біг», «Біла гвардія» і «Чорне море»)
• «Карнавал» (1972, у співавт. з О. Аловим)
• «Як гартувалась сталь» (1973–1975, у співавт. з О. Аловим; кіностудія ім. О. Довженка)
• «Легенда про Тіля» (1976, у співавт. з О. Аловим; за мотивами роману Шарля де Костера)
• «Тегеран-43»/Teheran 43/Téhéran 43 (1980, у співавт. з М. Шатровим та О. Аловим)
• «Пригоди графа Невзорова» (1982, у співавт. з О. Аловим)
• «Берег»/The Shore/Das Ufer (СРСР—ФРН) (1983, у співавт. з О. Аловим; за однойменним твором Юрія Бондарева)
• «Вибір» (1987, у співавт. з Ю. Бондаревим)
• «Закон» (1989, у співавт. з О. Аловим та Л. Зоріним)
• «Десять років без права листування» (1990, у співавт. з О. Кабаковим)
• «Біле свято» (1994, у співавт.; фільм-притча за мотивами повісті Тоніно Гуерра «Сто птахів»)
• «Годинник без стрілок» (2001, у співавт. з Г. Кушниром та Тоніно Гуерра)
• «Джоконда на асфальті» (2007, у співавт. з Тоніно Гуерра)
• «В Росії йде сніг» (2010, не був завершений)

Режисер-постановник

• «Тарас Шевченко» (1951, завершував у співавт. з О. Аловим після смерті І. Савченка)
• «Тривожна молодість» (1954, у співавт. з О. Аловим; Київська студія художніх фільмів)
• «Павло Корчагін» (1956, у співавт. з О. Аловим; Київська студія художніх фільмів)
• «Вітер» (1959, у співавт. з О. Аловим)
• «Мир тому, хто входить» (1961, у співавт. з О. Аловим; МКФ у Венеції 1961, спеціальний приз журі)
• «Монета» (1962, у співавт. з О. Аловим)
• «Поганий анекдот» (1966, у співавт. з О. Аловим)
• «Біг» (1970, у співавт. з О. Аловим; за мотивами творів Михайла Булгакова «Біг», «Біла гвардія» і «Чорне море»)
• «Легенда про Тіля» (1976, у співавт. з О. Аловим; за мотивами роману Шарля де Костера. Всесоюзний кінофестиваль 1978, Спеціальний приз журі.)
• «Тегеран-43»/Teheran 43/Téhéran 43 (1980, у співавт. з О. Аловим; лідер радянського прокату 1981 року. МКФ в Москві (1981): Приз Товариства «Батьківщина» та Золотий приз. Всесоюзний кінофестиваль (1981): Головний приз.)
• «Берег» (1983, у співавт. з О. Аловим)
• «Алов» (1984, документальний фільм)
• «Вибір» (1987)
• «Закон» (1989)
• «Десять років без права листування» (1990)
• «Біле свято» (1994, фільм-притча за мотивами повісті Тоніно Гуерра «Сто птахів».)
• «Годинник без стрілок» (2001)
• «Джоконда на асфальті» (2007)
• «Казка про царя Салтана» (2012, у співавт. з Н. Наумовою; не був завершений)

Продюсер

• «Біле свято» (1994)
• «Годинник без стрілок» (2001)
• «Рік коня: Сузір'я Скорпіона» (2004)
• «Джоконда на асфальті» (2007)
• «В Росії йде сніг» (2010, не був завершений)

Фестивалі та премії

• 1961 — Венеційський кінофестиваль: Спеціальний приз журі (Премія Пазінетті) (1961 «Мир тому, хто входить»)
• 1978 — Всесоюзний кінофестиваль: Спеціальний приз журі (1976 «Легенда про Тіля»)
• 1981 — Московський міжнародний кінофестиваль: Приз Товариства «Батьківщина» (1980 «Тегеран-43»)
• 1981 — Всесоюзний кінофестиваль: Головний приз (1980 «Тегеран-43»)
• 1981 — Московський міжнародний кінофестиваль: Золотий приз (1980 «Тегеран-43»)
• 1985 — Державна премія СРСР (1984 «Берег»)
• 1984 — Всесоюзний кінофестиваль: Головний приз і Диплом (1984 «Берег»)
• 1995 — МКФ в Ріміні: Приз „Амаркорд“ (1994 «Біле свято»)
• 2001 — КФ російських фільмів в Онфлері: Почесний диплом (2001 «Годинник без стрілок»)
• 2007 — Премія «Золотий орел»: За видатний внесок в кінематограф.
• та інші...

Література

• Кино и время. Вып. 3-й. Сценаристи советского художественного кино. М., 1963. — С192;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.288;
• Митці України. К., 1992. — С.418;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.431—432;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.531.

Примітки

1. Наумов Владимир Наумович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
3. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
4. https://tass.ru/kultura/13053855
5. Помер Володимир Наумов, ТСН, 29.11.2021
6. Энциклопедия отечественного кино: Владимир Наумов, режиссер (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.

Джерела

• Біографія режисера на kino-teatr.ru(рос.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)

Посилання

• Наумов Володимир Наумович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 454.

Кіно   Освіта   Біографії