|
Скворцов Олександр Вікентійович
Олександр Вікентійович Скворцов (28 серпня 1954, Горький, СРСР — 4 лютого 2020) — радянський хокеїст, лівий нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР. «Торпедо»Вихованець горьківської хокейної школи (перші тренери — Олександр Рогов[1] і Валерій Кормаков[2][3]). В юнацькій команді його партнерами по ланці були Володимир Ковін і Володимир Бокарьов. У своїй віковій групі став третім призером чемпіонату СРСР[4]. За основний склад «Торпедо» виступав з вісімнадцяти років. Найбільш відомими партнерами у клубі були Володимир Ковін і Михайло Варнаков. Їх вважають найкращою немосковською ланкою в історії радянського хокею[5]. Потужний Ковін гармонійно поєнувався з вертлявими і невловимими крайніми нападниками, а взаєморозуміння між ними за довгі роки було налагоджено до досконалості. Щоправда, знаменита горьківская трійця, в рідному клубі, не завжди грала разом; тренери «Торпедо» вважали, що кожен з гравців підсилював будь-яку ланку, тоді як, граючи разом, команда отримувала одну суперпотужну ланку і провали в інших змінах. Утрьох, здебільшого, вони виходили в чисельній більшості, або на останніх секундах, коли було потрібно врятувати гру. Кращий бомбардир команди в шести сезонах: 1976 (35 набраних очок), 1978 (33), 1979 (47), 1981 (35), 1988 (21) і 1989 (13). За вісімнадцять сезонів у вищій лізі провів 591 матч, закинув 244 шайби і зробив 204 результативні передачі, а всього в чемпіонатах СРСР — 619 ігор, 255 голів. За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Торпедо» радянської доби: Коноваленко, Федоров — Жидков[6], Скворцов — Ковін — Варнаков[7]. Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР»[8]. Найрезультативніший хокеїст «Торпедо» в чемпіонатах СРСР. П'ять разів обирався до списку кращих хокеїстів сезону (1977, 1979, 1981, 1982, 1984)[9]. Член «Клубу Всеволода Боброва» — 292 голи[10]. ЗбірнаУ складі національної команди дебютував 18 серпня 1976 року. Товариська гра у Гетеборгу проти збірної Швеції завершилася поразкою з рахунком 1:4. На перший розіграш Кубка Канади, що відбувся у вересні, радянська команда поїхала в експериментальному складі. Віктор Тихонов, новий керманич збірної, залишив вдома сімох переможців Олімпіади в Інсбруку. Оновлена команда не змогла скласти гідної конкуренції канадцям і чехословакам, і завершила турнір на третьому місці. На Кубку Канади Скворцов грав у ланці з Ковіним і нападником «Трактора» Валерієм Бєлоусовим, відзначився двома результативними передачами. 1979 року відбулася серія з трьох матчів між збірними СРСР і Національної хокейної ліги. На Кубку виклику виступав зі своїми партнерами по клубу: Володимиром Ковіним і Михайлом Варнаковим. Протягом наступних чотирьох років були невдача на Олімпіаді в Лейк-Плесіді і три перемоги на чемпіонатах світу. 1981 року збірна СРСР була сильнішою ніж канадські професіонали у фіналі другого кубка Канади. Скворцов, на останніх секундах, встановив остаточний рахунок матчу — 8:1. На турнірі грав у ланці з «армійцями» Віктором Жлуктовим і Андрієм Хомутовим. Вершиною спортивної кар'єри стала Олімпіада в Сараєво. Збірна СРСР перемогла всіх суперників і вшосте здобула олімпійське золото. Скворцов і Ковін грали разом з Михайлом Васильєвим. Їхня ланка закинула 12 шайб з 48 загальнокомандних. Особистий доробок лівого нападника — 7 очок в 7 матчах (4 шайби і 3 результативні передачі). На третій розіграш Кубка Канади Віктор Тихонов викликав з горьківського клубу трьох нападників. На старті турніру вони провели найкращу гру в збірній. Варнаков і Скворцов забили двічі команді Чехословаччини, а гра завершилася перемогою з рахунком 3:0. Останні матчі за радянську збірну провів на чемпіонаті світу 1985 року і отримав срібну медаль світової першості. На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 62 матчі, набрав 59 очок (21+38). Всього в складі збірної СРСР провів 123 матчі, 41 гол. У складі збірної клубів СРСР, московських колективів «Крила Рад» і ЦСКА виступав у суперсеріях проти команд Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги. Найкращий, з цих поєдинків, відбувся 31 грудня 1978 року. П'ятірка орендованих «Крилами Рад» гравців закинула більше шайб ніж команда НХЛ «Міннесота Норт-Старс»: Федоров (0+4) — Хатулєв (1+0), Скворцов (2+2) — Ковін (1+2) — Варнаков (2+3). Ще два голи на рахунку Віктора Тюменєва і Ігоря Ромашина, а остаточний рахунок гри — 8:5 на користь європейських хокеїстів. ТренерВ сезоні 1989/90 захищав кольори фінської команди «Кярпят» (Оулу). Тренерську діяльність розпочав у шведському клубі «Калікс». У другій половині 90-х років працював у шведських командах «Гаммарбю», «Мункфорш» і «Остерроке». З квітня 2001 року — у російських клубах:
Досягнення
Нагороди
СтатистикаСтатистика виступів у національних чемпіонатах:
Статистика виступів у серіях матчів проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації і Національної хокейної ліги:
Статистика виступів на головних хокейних змаганнях:
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
