Синько Ростислав Олександрович

Синько Ростислав Олександрович
Зображення
Зображення
Дата народження21 серпня 1933(1933-08-21)
Місце народженняСтепано-Кринка, Амвросіївський район, Сталінська область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті23 жовтня 2010(2010-10-23) (77 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство СРСР
 Україна
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіяскульптор, актор, кінорежисер, сценарист
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений працівник культури УРСР
IMDbID 0802453

Синько Ростислав Олександрович (нар. 21 серпня 1933, Степано-Кринка, Донецька область — пом. 23 жовтня 2010, Київ) — український кінорежисер, сценарист, скульптор. Заслужений працівник культури УРСР (1983).

Біографія

Народився в селі Степано-Кринка Донецької області в родині економіста. Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1955).

З 1955 по 1957 рр. служив в Ансамблі Білоруського військового округу, виступав на сцені Київського театру юного глядача, потім працював на Київській студії телебачення (19571964).

З 1965 р. — режисер студії «Укртелефільм».

Співорганізатор Меморіального фонду Івана Кавалерідзе (1992) та Музею-майстерні І. Кавалерідзе у Києві на Андріївському узвозі, директор (1993—2010).

Викладав у Київському державному університеті театру, музики і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Помер 23 жовтня 2010 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі поруч з І. П. Кавалерідзе.

Родина

Був одружений із Нонною Капельгородською, українським кінознавцем і кінокритиком.[1].
Дочка: Синько Олександра Ростиславівна (1967—2004) — український мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (1996).

Фільмографія

Сценарист:

Поставив картини:

Автор:

  • теленарису «Василь Бородай» (2000),
  • проєкту «Творці незалежності» (20002001), за яким створено серію телепортретів видатних громадян України.

Автор книг:

  • «Поза часом і простором. Спогади про Івана Кавалерідзе» (К., 1997),
  • «На зламах епох. І. Кавалерідзе і оточення» (К., 2002).

Створив:

Брав участь у відтворенні пам'ятника І. Кавалерідзе княгині Ользі в Києві (1996).

Відзнаки

Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2001), медалями.

Лауреат мистецької премії імені Миколи Макаренка Сумського земляцтва в Києві (2007)[2].

Примітки

  1. Київський календар(рос.)
  2. Мистецька премія імені Миколи Макаренка // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип 4. — Суми : Собор, 2007. — С. 60—61 : іл. — ISBN 966-7164-60-8

Література

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.142;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.388;
  • Митці України. К., 1992. — С.529;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.538-539;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1231.

Посилання