Сидерит

Не плутати з Сидерити — залізні метеорити.
Сидерит
друза кристалів сидериту
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1962 s.p.
АбревіатураSd[2]
Хімічна формулаFeCO3
Клас мінералукарбонати
Nickel-Strunz 105.AB.05[3]
Генезисосадовий, гідротермальний
Ідентифікація
КолірЖовтий, жовтувато-сірий, буро-сірий, буро-жовтий, чорний
Форма кристалівромбоедри сплощені; грані кристалів лінзоподібно зігнуті
Сингоніятригональна сингонія
Спайністьдосконала по ромбоедру (1011)
Твердість4—4,5
Блискскляний
Колір рисибезбарвна, у змінених (лімонітізірованих) зразків - бура, чорна (у разі домішки оксидів марганцю)
Густина3,70—3,96
Розчинністьінтенсивно розчиняється в підігрітій соляній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення1,57-1,633
Інші характеристики
Плавкістьне плавиться, стає тріщинуватим, буріє і чорніє (унаслідок окислення заліза)
Названо на честьзалізо (давньогрецька мова)[3]
Особливі характеристикикрихкий
CMNS: Сидерит у Вікісховищі

Сидери́т (грец. ςιδερος — залізо) — мінерал, карбонат заліза.

Етимологія та історія

Назва — від давньо-грецької σίδηρος «сидерос» — залізо (австрійський геолог Вільгельм Гайдінгер, 1845).

Але так як сидерит — один з найважливіших компонентів залізних руд, то з його обробкою, почалася залізна доба в історії людства. У різних культурах відбулося це в різний час.

Синоніми: бемеленіт, гірит, руда біла залізна, сферосидерит, флінц, халібіт, шпат залізний. Старі українські назви сидериту — крицяк, желізинець, скалинець залізний.

Загальний опис

Хімічна формула: FeCO3, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48 % заліза і нема сірки і фосфору.

Склад (%): FeO — 61,1 %; CO2 — 37,9. В родохрозиті Fe заміщується Mn, в магнезиті — Mg. Пов'язаний безперервними ізоморфними рядами з магнезитом і родохрозитом. За вмістом MgCO3 виділяють різновиди: сидероплезит (до 30 %), пістомезит (30-50 %). Сидерит, що містить Mn — олігоніт. Може містити ізоморфні домішки Са (до 12 % СаО), Со (до 9 %) і Zn (до 7,7 %, Zn-олігоніт).

Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових та мідних сульфідних жил, карбонат заліза острівної будови. Хімічна формула: Fe[CO3]. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Структура типу кальциту. Спайність довершена по ромбоедру. Густина 3,7-3,9. Тв. 3,5-5,0. Зустрічається у вигляді кристалів — найчастіше ромбоедричних з викривленими гранями, рідше від тонко- до товстотаблитчастих, призматичних, скаленоедричних, а також у вигляді масивних зернистих аґреґатів. Поширені розщеплені, скручені (сідлоподібні) кристали. У осадових породах утворює приховано-кристалічні землисті аґреґати, конкреції з домішкою глинистих мінералів і водних оксидів заліза. Колір жовтувато-білий, сіруватий, червонувато-коричневий, блідо-зелений, іноді білий. Риса біла або ясно-жовта. Блиск скляний. Прозорий, іноді просвічує. Злом нерівний до раковистого. Крихкий. Часто присутній в рудах гідротермальних жильних родовищ різних типів: срібних, срібно-поліметалічних, олов'яних.

Сидерит — один з головних мінералів оолітових залізистих осадів (утворюється при діагенезі за рахунок залізистих хлоритів). Утворюється також як метасоматичний мінерал у вапняках і серед осадових комплексів та при руйнуванні силікатів заліза у відновних умовах.

Супутні мінерали: каситерит, кріоліт, ґаленіт, сфалерит, пірит, халькопірит, магнетит, хлорит, анкерит, лімоніт, гематит. Сидерит зустрічається в жильних родовищах свинцево-цинкових і мідних руд разом з піротином, халькопіритом, анкеритом, іноді утворює скупчення карбонатного залізняку. Сидерит присутній практично у всіх різновидах окиснених залізистих кварцитів в більшій або меншій кількості і є мінералом, що створює руду в сидеритизованих різновидах кварцитів.

Прикладом прояву сидериту можуть бути сидеритизовані різновиди залізистих кварцитів Лебединського та Стойленського родовищ залізних руд Курської магнітної аномалії (КМА). На КМА виділяють дві ґенерації сидериту: метасоматичний сидерит першої ґенерації заповнює порові порожнини і заміщає мартит, кварц, силікати. Заміщення кварцу сидеритом починається з периферії зерен до центру. При метасоматичному заміщенні мартиту сидеритом спостерігається зональна будова — центральна частина — незмінні релікти магнетиту, проміжна зона — сидерит, зовнішня оболонка — мартит. Друга генерація сидериту виконує тріщини і порожнини. Розміри іформа аґреґатів і зерен сидериту різна — від мікрокристалічних скупчень до крупних ідіоморфних кристалів.

Розповсюдження

Родовища та прояви: Зігерланд, Гессен, Гарц (ФРН), Штирія (Австрія), Шотландія, Південний Уельс, Йоркшир (Велика Британія), Південний Урал (РФ), шт. Пенсільванія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Західна Вірджинія (США).

В Україні деяке значення має у Керченському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.

Наочним прикладом прояву сидериту можуть бути сидеритизовані різновиди залізистих кварцитів Лебединського та Стойленського родовищ залізних руд Курської магнітної аномалії (КМА). На КМА виділяють дві ґенерації сидериту: метасоматичний сидерит першої ґенерації заповнює порові порожнини і заміщає мартит, кварц, силікати.

Галерея

Різновиди

Розрізняють:

  • Сидерит болотний (сидерит, який утворюється в торф'яних болотах разом з торфом, кальцитом і вівіанітом),
  • Сидерит вуглистий (сидерит з осадових порід; утворює темнозабарвлені верстви в сланцюватій глині, тісно пов'язаний з вугільними відкладами),
  • Сидерит глинистий (сидерит у вигляді конкрецій, а також дрібнозернистих або щільних аґреґатів; зустрічається в глині або в глинистих сланцях),
  • Сидерит кальціїстий або кальцієвий (1. різновид сидериту, що містить до 12 % СаО; 2. ізоморфна суміш кальциту та сидериту; син. — сидеродот (Fe, Ca)CO3),
  • Сидерит кобальтистий (різновид сидериту, що містить до 9 % СоО), С. магніїстий (різновид сидериту з родовища Блека, Норвегія, який містить понад 11,7 % MgO),
  • Сидерит манґанистий (1. різновид сидериту, що містить до 25 % MnO; 2. ізоморфна суміш сидериту і родохрозиту; син. — манґаноплезит, манґаносферит, манґаносидерит, олігоніт, олігонсидерит, томаїт),
  • Сидерит цинковистий (різновид сидериту, що містить понад 0,5 % ZnO).

Збагачення і використання

З руд сидерит вилучають разом з іншими оксидами заліза шляхом промивання, збагачення у важких суспензіях, відсадки і збагачення на концентраційних столах, а також випалення з подальшою магнітною сепарацією.

Сидерит — важливий мінерал залізняку. Крім металургійної цінності використовується як обважнювач бурових розчинів. Карбонатні обважнювачі рекомендуються для підвищення густини розчинів у випадку цементування свердловин в межах продуктивних пластів. Це дає змогу шляхом кислотних оброблень частково усунути шкідливий вплив кольматації продуктивного пласта твердою фазою тампонажного розчину.

Інше

  • Сидерит — Кварц сапфіровий (C.C.Leonhard, 1821).
  • Сидерит — Застаріла назва лазуліту (K.Moll, 1799).
  • Сидерит — Застаріла назва фармакосидериту (T.Bergmann, 1854).
  • Сидерит — Зайва назва рогової обманки (Pinkerton, 1811).

Див. також

Примітки

  1. ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література

Посилання