Сергієнко Марія Юхимівна

Сергієнко Марія Юхимівна
рос. Мария Ефимовна Сергеенко
Народилася9 грудня 1891(1891-12-09)[1][2][3]
Новозибків, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла28 жовтня 1987(1987-10-28)[1][2][3] (95 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[3]
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Місце проживанняСанкт-Петербург[3]
Саратов[3]
Санкт-Петербург[3]
Діяльністьфілолог, класицист, перекладачка, історик, письменниця
Галузьфілологія, антикознавство і переклад
Alma materБестужевські курси (1916)[3]
Науковий ступіньдоктор історичних наук[3]
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий керівникЗелінський Тадей Францович і Ростовцев Михайло Іванович
ВчителіРостовцев Михайло Іванович і Зелінський Тадей Францович
Знання мовросійська
ЗакладСаратовський університет[3], Російська національна бібліотека[2][3], S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd[3], Ленінградський державний університет[3], Санкт-Петербурзький державний медичний університет[3], Санкт-Петербурзький державний університет[3] і Saint-Petersburg Institute of Historyd
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сергієнко.

Марія Єфимовна Сергієнко (9 грудня 1891, Новозибков, Чернігівська губернія, Російська імперія — 28 жовтня 1987, Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянська філолог, історик-антикознавець, доктор історичних наук (1943), професор (1948).

Біографія

Народилася в сім'ї чиновника у Новозибкові Чернігівської губернії, її мати походила з дворянського роду Криницьких. Дитинство провела у маєтку діда. Закінчила Чернігівську міністерську гімназію.

1910 року приїхала до Петербурга. Вступила на історико-філологічний факультет Вищих жіночих курсів, де вивчала класичну та загальну історію. Брала участь у семінарах М. І. Ростовцева та Т. Ф. Зелінського, ученицею яких себе вважала. Державні іспити склала з відділення класичної філології (1916). Під час навчання почала викладати латину у гімназії Л. Таганцевої та гімназії кн. Оболенської.

Викладала у жіночих гімназіях, Саратовському університеті.

У 1929 році, після розгрому наукових кадрів у Саратовському університеті, повернулася до Ленінграда, де працювала в Державній публічній бібліотеці та 1-му Ленінградському медичному інституті (спочатку викладала, потім завідувала кафедрою латинської мови).

Була однією з авторів латинсько-російського ботанічного словника, створеного Всеросійським інститутом рослинництва[ru] з ініціативи М. І. Вавилова.

Працювала в Державній публічній бібліотеці (1931-1934) та в Інституті історії науки і техніки АН СРСР (з 1932).

Під час блокади Ленінграда перебувала в обложеному місті. Написала пізніше спогади про блокаду. З 1941 по 1945 р. займалася перекладом «Сповіді» Аврелія Августина. Вперше «Сповідь» у перекладі М. Сергієнко видана у збірнику «Богословські праці» № 19, 1978 р. Надалі неодноразово перевидавалася (у 1992, 2003 та пізніше).

В 1943 році захистила докторську дисертацію на тему римского сільского господарства. У 1948 році отримала вчене звання професора.

У 1945-1974 роках працювала в Ленінградському відділенні Інституту історії АН СРСР.

З 1948 року викладала у Ленінградському державному університеті імені А. А. Жданова на кафедрі класичної філології.

Померла 28 жовтня 1987 року в Ленінграді, похована в Естонії, на цвинтарі Пюхтицького Успенського жіночого монастиря.

Праці

Наукова спадщина М. Сергієнко включає понад 100 робіт, багато з яких існують лише у вигляді рукописів. Серед опублікованих робіт можна назвати:

  • Перша елегія Тибулла (До питання про її композицію)
  • З історії італійського городництва
  • Нарис розвитку римської агрономії
  • Колумелла та Варрон як тваринники
  • Предтечі прикладної ботаніки в античному світі
  • Добриво хлібних полів у Стародавній Італії
  • Два типи сільських господарств Італії I в. н. е.
  • Колумбарій Статілієв Тавров // Вісник давньої історії. 1964. № 4

Книги

  • Помпеи. М. — Л., 1949;
  • Очерки по сельскому хозяйству древней Италии, М. — Л..: Изд-во АН СССР, 1958;
  • Жизнь древнего Рима: очерки быта. М. — Л.: Наука, 1964 (2-е изд. СПб., 2002)
  • Простые люди древней Италии М.: Наука, 1964;
  • Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима: Очерки / Академия наук СССР. Ленинградское отделение Института истории. — Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1968. — 164 с. — 3200 прим.

Переклади

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. ↑ а б в г Сотрудники Российской национальной библиотеки
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Жмудь Л. Я. Мария Ефимовна Сергеенко (1891–1987), Maria Ye. Sergeyenko (1891–1987) // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 101–102. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. ↑ Евсевий Памфил. Церковная история / Пер. М. Е. Сергеенко. — Богословские труды. — М., 1982—1986. — С. Сб. 23. с. 119—153; 1983. Сб. 24. с. 97-138; 1984. Сб. 25. с. 5-56; 1985. Сб. 26. с. 18-90.

Література

Посилання