Сембратович Лев Ісидор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сембратович.
о. Лев Ісидор Сембратович
Народився16 лютого 1880(1880-02-16)
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер28 червня 1939(1939-06-28) (59 років)
Оберн, Нью-Йорк, США
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → ЗУНР ЗУНР → США США
Національністьукраїнець
Діяльністьсвященник
Alma materГрецька колегія святого Атанасія
Нагороди
Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)
Духовний хрест заслуг (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

о. Лев Ісидор Сембратович (16 лютого 1880, Львів — 28 червня 1939, Оберн, штат Нью-Йорк, США) — український релігійний і громадський діяч в США і Канаді, священник УГКЦ, військовий капелан.

Життєпис

Народився у Львові в сім'ї Михайла Сембратовича і Анни з роду Воєвудка[1]. У 12-тирічному віці (1892 р.) поступив на навчання до Грецької Колегії святого Атанасія в Римі, де провчився до 1897[2]. Коли того ж року для українців була заснована Колегія св. Йосафата, перевівся до цієї колегії і був відповідно одним із перших її студентів. У Римі пройшов повний курс семінарійного навчання (граматика, гуманістика, філософія і богослов'я). Закінчив студії в 1902 році[3]. Висвячений на одруженого священника в 1904 році Митрополитом Андреєм Шептицьким. По висвяченні рік був настоятелем дяківської бурси, а з 1906 — захристіянин на парафії Архикатедральній митрополичій церкві св. Великомученика Юрія у Львові, через рік — сотрудник там же[1].

1907 року призначений для душпастирської праці до США: Буффало (1907), Маунт Кармель (1907—1908), Рочестер (1909—1910). Переведений до Канади в Портедж-ла-Прері, де з перервами перебував до 1921 року, бо в 1915—1916 обслуговував Брантфорд, а 1921 — Монреаль[4].

В 1914 році призначений прокуратором греко-католицького канадійського єпископа у Відні (парафія при церкві Святої Варвари). Коли того ж року прибув у рідні сторони відвідати родичів, застала його Перша світова війна і він був призначений капеланом до 15 полку австрійської армії[5]. Потім, коли вдруге приїхав до Галичини, то був інтернований поляками (1919)[6]. Після звільнення — член місії УНР у справах українських полонених в Італії, пізніше член місії ЗУНР до Канади.

Після повернення на Американський континент був священиком у США: Ньюарк (1922), Детройт (1922—1938) і з 1938 — Оберн, де й помер 28 червня 1939 року[4].

Твори

Переклав Святу Літургію на англійську мову і склав молитовник для українців-католиків англійською мовою.

Серед праць: Як прийшло до іменованя нашого першого епископа в Америці, Ювилейний альманах української греко-католицької церкви у Злучених Державах, 1884—1934. (Філадельфія, Пенсильванія: 1935).[7]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б Лев-Ізидор Сембратович Персональна сторінка | Родовід Сембратовичів. sembratovych.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
  2. ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 90.
  3. ↑ Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 129.
  4. ↑ а б Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988)… — P. 205.
  5. ↑ о. І. Лебедович. Полеві духовники УГА: у 45 річчя участи у Визвольних Змаганнях… — С. 195.
  6. ↑ о. І. Лебедович. Полеві духовники УГА: у 45 річчя участи у Визвольних Змаганнях… — С. 238.
  7. ↑ Сембратович, Лев І[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ а б Ranglisten des Kaiserlichen und Königlichen Heeres 1918 (Wien, 1918). — S. 1658.

Література

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.