Себастьяно Конка

Себастьяно Конка
італ. Sebastiano Conca
портрет С. Конки, літографія 1842 року.
При народженніSebastiano Conca
Народження8 січня 1680(1680-01-08)
Гаета, Провінція Латина, Лаціо, Італія[1]
Смерть1 вересня 1764(1764-09-01) (84 роки)
 Неаполь
Національністьіталієць
КраїнаПапська теократична держава
Жанралегорія, релігійний та міфологічний твір
Діяльністьхудожник, рисувальник
Напрямокбароко
Покровителькардинал Оттобоні, герцог Пармський
Вплив наПомпео Батоні
ВчительФранческо Солімена[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКоррадо Джаквінто[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Cristóbal Valerod Редагувати інформацію у Вікіданих і Помпео Батоні Редагувати інформацію у Вікіданих
Твориалегорії, релігійні та міфологічні твори
Роботи в колекціїМузей Прадо Редагувати інформацію у Вікіданих, Художній інститут Чикаго Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Ґетті Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Національний музей Швеції Редагувати інформацію у Вікіданих, Національні галереї Шотландіїd Редагувати інформацію у Вікіданих, Художній музей Волтерс Редагувати інформацію у Вікіданих, Ермітаж Редагувати інформацію у Вікіданих, Картинна галерея Далвічd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей мистецтв Індіанаполіса Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей образотворчих мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Національна галерея Вірменії Редагувати інформацію у Вікіданих, Баварські державні колекції картин Редагувати інформацію у Вікіданих, Державні художні зібрання Дрездена Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Фіцвільяма Редагувати інформацію у Вікіданих, Бостонський музей образотворчих мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Королівські музеї витончених мистецтв[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Національний музей у Варшаві Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей фюрера Редагувати інформацію у Вікіданих, Princeton University Art Museumd Редагувати інформацію у Вікіданих, Берлінська картинна галерея Редагувати інформацію у Вікіданих, Ватиканська пінакотека Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей витончених мистецтв Парижаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Національний палац Мафра Редагувати інформацію у Вікіданих, Манчестерська художня галереяd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Вікторії та Альберта Редагувати інформацію у Вікіданих, Brighton Museum & Art Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих і Музей Бойманса - ван Бенінгена[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Себастьяно Конка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Себастьяно Конка (італ. Sebastiano Conca; 8 січня, 1680, Гаета — 1 вересня, 1764, Неаполь) — італійський художник доби пізнього бароко.

Життєпис

Народився в місті Гаета[4]. Батьки — Еразм Конка та Катаріна де Йоріо. Був старшим із десяти дітей родини.

Навчання

Художні навички опановував в майстерні неаполітанського художника Франческо Солімена[4], у якого засвоїв бравурну барокову манеру без рис індивідуального бачення.

Римський період

«Рінальдо і Арміда». Сент Луїс, США.

1706 року перебрався в Рим, що був і залишався відомим центром бароко в Західній Європі і де ще точилося пожвавлення в мистецтві — на тлі економічного та політичного занепаду в італійських князівствах. 1710 року Себастьяно Конка заснував в папській столиці Академію дель Нудо, метою якої було навчання молодих художників, як італійських, так і іноземних. Художня школа Себастьяно Конка з пишною назвою (Accademia del Nudo) користувалась попитом і була дещо краще організована ніж товариство «Перелітні птахи», де гуртувались вихідці із північних країн Європи (Голландія, Фландрія, Німеччина). Товариство розпустили через тиск очільників Ватикану — 1720 року і Академія Себастьяна Конка посіла вивільненне місце в художній освіті Рима. З художньої школи Конка вийшли сицилійський майстер барокового живопису Олівіо Соччі, Джузеппе Треска, Коррадо Джачінто, Гаспаре Сенераріо, відомий римський портретист Помпео Батоні. Але більшість учнів Конка продовжувала інтернаціональну барокову манеру митця, позбавлену індивідуальних рис.

Академізм італійського зразка Себастьяно Конка мав попит і при дворі папи римського. Його меценатом став кардинал П'єтро Оттобоні (1667—1740). Кардинал представив лояльного до влади Конка папі римському Клименту XI. Він сподобався і 1729 року став членом римської Академії Св. Луки. Двічі на короткі терміни його обирали керівником цього закладу. 1732 року Себастьяно Конка відбув у місто Сієна, де виконав замову Уголіно Білло на створення «Благовіщення» в церкві Санта Марія делла Скала.

В ранній період творчості працював на півночі Італії. 1718 року створив декоративні стінописи в палаці Ломелліні-Доріа в місті Генуя. В 1721—1725 роках працював на савойських королів в місті Турин, де декорував Королівський палац і низку церков.

Серед стінописів художника — фрески в церкві Санта Цецилія Трастевере (під керівництвом Карло Маратті), твори в Ораторії Св. Філіпа Нері, в церкві Санта Тереза в місті Турин. Слава Конка вийшла за межі Папської держави і він отримував замови від королів Речі Посполитої, Португалії, Сардинії, Кельнського архієпископа, короля Іспанії, всіх тих, хто керувався консервативними і застарілими смаками.

Зазвичай його манеру відносять до римського варіанту барокового класицизму. Але в його манері є домішки і модного тоді рококо з імперсональністю героїв і відчутним бажанням подобатись вельможним замовникам.

Помер в Неаполі.

Підручник 1739 р

1739 року Себастьяно Конка оприлюднив підручник для молодих художників «Ammonimenti» (Застереження або Настанови).

Вибрані твори

«Зняття з хреста і оплакування», 1746, Пінакотека Ватикана, Рим.
  • «Поклоніння пастухів», 1720
  • «Благовіщення»
  • «Різдво Богородиці»
  • «Алегорія Слави»
  • «Алегорія Музики»(або Навчання музиці)
  • алегорії «Чотири пори року» у вигляді путті
  • «Літо»
  • «Осінь»
  • «Зима»
  • «Весна»
  • «Свята Родина»
  • «Моління про чашу»
  • «Скорботна Богоматір»
  • «Рінальдо і Арміда»
  • «Ідолослужіння Соломона»
  • «Муза Уранія та Ерато»
  • «Георгій Змієборець»
  • «Св. Тереза Авільська перед Богородицею»
  • «Сусанна і старці»
  • «Стрітення»
  • «Хрещення Христа в Йордані»
  • «Санта К'яра»
«Фама або алегорія Слави»
С. Конка 		«Моління про чашу»
С. Конка 		«Муза Уранія та Ерато»
С. Конка 		«Навчання музиці»
С. Конка

Джерела

  • Jane Turner (a cura di), The Dictionary of Art. 7, pp. 681—684. New York, Grove, 1996. ISBN 1-884446-00-0
  • Alberto Macchi, Irene Parenti, pittrice e poetessa fiorentina vissuta nella seconda metà del XVIII secolo: atto unico teatrale fra realtà e ipotesi/ prefazione di Angela Sołtys, Aetas, Roma 2006 (Note)
  • AA.VV., Sebastiano Conca (1680—1764), catalogo della mostra. Centro Storico Culturale «Gaeta», Gaeta 1981.
  • Гос. Эрмитаж, каталог «Западноевропейская живопись», т 1, Л, 1976. с. 101

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Себастьяно Конка

Примітки

  1. ↑ а б в Conca, Sebastiano — [Oxford, England]: OUP, 2002.
  2. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/conca-sebastiano-1
  3. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  4. ↑ а б Гос. Эрмитаж, каталог «Западноевропейская живопись», т 1, Л, 1976. с. 101

Див. також