Світличний Євген Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Світличний.
Євге́н Іва́нович Світли́чний
Євге́н Іва́нович Світли́чний
Народження1 червня 1948(1948-06-01) (76 років)
Каунас, Литовська РСР
НаціональністьУкраїнець
НавчанняКиївський державний художній інститут
Напрямокживопис
У шлюбі зЄвгенія Іванівна Світлична
Діти
  • Борис Світличний,
  • Олександр Світличний,
  • Іван Світличний

Євге́н Іва́нович Світли́чний, (нар. 1 червня 1948, Каунас) — український художник, один з провідних учасників неформального мистецтва. Його ім'я у Харкові віддавна пов'язують з contemporary art, себто найбільш радикальним напрямком сучасного мистецтва[1].

Життєпис

Світличний народився у м. Каунасі, Литовська РСР, у 1948 році. У 1973 році він закінчив Київський державний художній інститут, у якому вчився на факультеті живопису. Його наставниками були К. Трохименко та О. Пламеницький. [2] З 1984 року живе і працює у Харкові. Останні 20 років викладав на кафедрі образотворчого та декоративного мистецтва архітектурного факультету Харківського національного університету будівництва й архітектури.

Творчість

Починаючи з 1980 р. він є і завжди був активним учасником міжнародних і всеукраїнських виставок.

Перша персональна виставка Є. Світличного проходила в Києві у 1986 році. Перша публікація його робіт була в журналі Кафедра, ч. 9, 1989 р.[3]

Разом зі своїм колегою Володимиром Шапошниковим[4]працювали над спільним проєктом, у якому вони обмінювалися ескізами і завершували таким чином картини один одного. Проєкт, в результаті якого було створено майже 200 робіт, тривав від 1986 до 1999 року.[5]

«Актуальне опрацювання абстрактної творчості Є. Світличного 1968-2000-х років дає можливість зробити певні порівняння та узагальнення. Зокрема, прагнення сучасного українського художника до індивідуальної „надмови“ творчого спілкування можна було б зіставити із новаторським досвідом „зауми“ початку ХХ століття. Орієнтація на створення архетипів позапланетарних масштабів, заумних суджень, надривності, ставлення до мистецтва, як до категорії інтелектуальної комунікації — усі ці характеристики впродовж століття визначали настрої авангардних напрямів 1910-1920-х років. Сьогодні вони звели до спільного знаменника психологізм експресіонізму, казковість сюрреалізму та бунтарський дух авангарду у творчості харківського абстракціоніста Є. Світличного, що можна вважати одним із показників великих „дерзань“, як це назвав свого часу М. Семенко».[6]

Приватне життя

Одружений з Євгенією Світличною — філологинею, спеціалістом з класичної філології і авторкою понад 80 наукових праць[7]. У них троє синів: Борис Світличний — військовий, Олександр Світличний — хірург, Іван Світличний — художник[8].

Головні персональні виставки

Примітки

  1. ↑ Ігор Бондар-Терещенко «Євгеніка у світлі мистецтва», Образотворче мистецтво, ч.4, 2007, ст.48-50 ISSP 0130-1799
  2. ↑ Світличний Євген Іванович. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
  3. ↑ Encyclopedia of Ukraine, vol 5 (англійська) . Toronto: University of Toronto, 1993. с. 126. ISBN 0-8020-3995-2.
  4. ↑ МІТЄЦ. Сучасне мистецтво України. Шапошников Володимир. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
  5. ↑ It is a Circle You Will Leave Exhibition[недоступне посилання]
  6. ↑ Павельчук, Іва. Художні моделі абстрактного живопису в Україні. 1980-2000 (Епістемологія креації). Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2013. с. 104—112. ISBN 978-966-518-628-1.
  7. ↑ Світлична Євгенія Іванівна. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
  8. ↑ Світличний Іван. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.