Сацький Віталій Антонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сацький.
Сацький Віталій Антонович
рос. Виталий Антонович Сацкий
Народився22 квітня 1930(1930-04-22)
смт Пологи, Запорізька округа, Українська СРР, СРСР
Помер26 жовтня 2017(2017-10-26) (87 років)
Запоріжжя, Україна
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Діяльністьметалург, народний депутат України
Alma materНаціональна металургійна академія України
Науковий ступіньдоктор технічних наук[1] (1996)
ЗакладАрселорМіттал Кривий Ріг
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
Посадапрезидент і виконавчий директорd і народний депутат України[2]
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой України (орден Держави) — 28 січня 1999
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна відзнака Президента України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1970 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2001

Віталій Антонович Сацький (22 квітня 1930, Пологи — 26 жовтня 2017, Запоріжжя) — радянський український металург, голова правління, генеральний директор ВАТ «Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь“» в 1986—2012 рр. Політичний діяч, народний депутат України 1-го скликання. Герой України (1999).

Біографія

Народився 22 квітня 1930 (смт Пологи, Запорізька округа); українець; батько Антон Васильович (1908—1957); мати Феодосія Леонтіївна (1910—1990); дружина Галина Володимирівна (1946); дочка Світлана (1955).

Освіта: Дніпропетровський металургійний інститут, технологічний факультет (1949—1954), інженер-металург; кандидатська дисертація «Дослідження процесів, що відбуваються за термічного та термомеханічного зміцнення прокату в потоці безперервного стану на агрегаті промислового типу високої продуктивності» (1968).

Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (2-й тур) до 04.1994, Заводський виборчий округ № 180, Запорізької області. Член Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства. На час виборів: посада та сама; член КПРС. 1-й тур: з'яв. 73,1 %, за 31,0 %. 2 тур: з'яв. 66,8 %, за 56,0 %. 7 суперників, (основний — С. В. Насонов, н. 1963, чл. ВЛКСМ, Запорізький титано-магнієвий комбінат, майстер, 1-й тур — 27,2 %, 2-й тур — 38,9 %).

  • З 08.1954 — інженер-прокатник прокатного цеху,
  • з 11.1954 — секретар комітету комсомолу заводу,
  • з 05.1956 — старший вальцювальник,
  • з 11.1956 — майстер дрібносортного стану прокатного цеху,
  • з 01.1958 — начальник зміни сортопрокатного цеху,
  • з 09.1958 — майстер станів цеху блумінг,
  • з 04.1959 — начальник дрібносортного стану сортопрокатного цеху,
  • з 07.1961 — заступник начальника,
  • з 01.1965 — начальник сортопрокатного цеху № 1,
  • з 08.1965 — начальник прокатного цеху,
  • з 05.1968 — головний прокатник,
  • з 08.1968 — головний інженер — заступник директора, металургійний завод «Криворіжсталь», м.Кривий Ріг.
  • з 01.1980 — директор, Всесоюзного науково-дослідного проектно-конструкторського технологічного інституту механізації праці в чорній металургії і ремонтно-механічних робіт, м. Дніпропетровськ.
  • 03.1983-01.86 — нач., Республіканського промислового об'єднання металургійних підприємств «Укрметалургпром», м. Дніпропетровськ.
  • з 01.1986 — директор, з 09.1988 — генеральний директор, металургійний комбінат «Запоріжсталь».
  • з 02.1997 — голова правління, генеральний директор, ВАТ "Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Депутат Запорізької облради (1987-90, 1998—2002). Член Ради експортерів при КМ України (з 02.1999); член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 06.2000). 1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Л.Кучми у територіальному виборчому окрузі. Довірена особа кандидата на пост Президента України В.Януковича в ТВО № 78 (2004-05). Академік АІНУ (1994), АГНУ (1993).

Автор (співавтор) понад 200 наук. праць, зокрема монографії «Експлуатація безперервних дрібносортних станів» (1965), 132 авторських свідоцтва на винаходи.

Член КПРС (1950—1991); віце-президент Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців «Потенціал».

Помер на 88-му році життя 26 жовтня 2017 року після тривалої хвороби серця[3]. Похований на Осипенківському кладовищі Запоріжжя.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У місті Пологи є вулиця Героя України Сацького В.А.

Примітки

  1. ↑ http://sites.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=7011&lang=ukr&news_code=
  2. ↑ http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  3. ↑ Помер колишній глава Запоріжсталі і мільйонер Сацький
  4. ↑ Указ Президента України від 28 січня 1999 року № 97/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»
  5. ↑ Указ Президента України від 16 липня 2009 року № 552/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Указ Президента України від 20 квітня 2005 року № 695/2005 «Про нагородження В. Сацького орденом "За заслуги"»
  7. ↑ Указ Президента України від 16 липня 1997 року № 649/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги" працівників металургійної промисловості»
  8. ↑ Указ Президента України від 3 листопада 1993 року № 510/93 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  9. ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2001 року № 1168/2001 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2001 року»
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 1 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-10-20 у Wayback Machine.]

Джерела та література

Посилання