Сао (супутник)

Сао
Зображення
Маса 67 exagram[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Названо на честь Saod Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідник Метью Голман, Джон Кавеларс і Ден Мілісавлєвіч Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу) 23 липня 2002 Редагувати інформацію у Вікіданих
Батьківське небесне тіло Нептун Редагувати інформацію у Вікіданих
Ексцентриситет орбіти 0,1365 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нахил орбіти 0,93 радіан Редагувати інформацію у Вікіданих
Період обертання 251 659 008 s Редагувати інформацію у Вікіданих
Велика піввісь орбіти 22 422 000 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Альбедо 0,04 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діаметр 44 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Тимчасове позначення S/2002 N 2 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сао у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сао (дав.-гр. Σαώ)  — нерегулярний супутник планети Нептун із прямим орбітальним обертанням. Названа по імені однієї з нереїд з грецької міфології. Також позначається як Нептун XI[2].

Історія відкриття

Сао була відкрита Метью Голманом, Джоном Кавеларсом, Томмі гравом, Уеслі Фрейзером, Деном Мілісавлєвічем по знімках, зроблених у серпні 2002 року за допомогою 4-метрового телескопа «Бланко» Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо в Чилі. Супутник отримав тимчасове позначення S/2002 N 2. Власну назву було присвоєно 3 лютого 2007 року.

Характеристики

Супутник перебуває в так званому резонансі Кодзі, тобто нахил і ексцентриситет пов'язані (при зменшенні нахилу орбіти збільшується ексцентриситет, і навпаки)[3].

Примітки

  1. https://ssd.jpl.nasa.gov/?sat_phys_par
  2. Planet and Satellite Names and Discoverers. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 7 серпня 2006.
  3. M. Holman; JJ Kavelaars; B. Gladman; T. Grav; W. Fraser; D. Milisavljevic; P. Nicholson; J. Burns; V. Carruba; J.-M. Petit; P. Rousselot; O. Mousis; B. Marsden; R. Jacobson (2004). Discovery of five irregular moons of Neptune (PDF). Nature. 430: 865—867. Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2013. Процитовано 23 вересня 2014.

Посилання