Сан-Томе (місто)

Сан-Томе São Tomé
герб прапор
Основні дані
0°20′10″ пн. ш. 6°40′53″ сх. д.
Країна	Сан-Томе і Принсіпі
Регіон	Острів Сан-Томе
Район	Аква Ґранде
Столиця для	Сан-Томе і Принсіпі, São Tomé Province^d і Агуа-Гранде
Засновано	1485
Площа	17 км²
Населення	56 945 (оцінка 2008)
Висота НРМ	137 м
Водойма	Гвінейська затока
Назва мешканців	фр. Santoméenne[1] і фр. Santoméen[1]
Міста-побратими	Лісабон, Кінґстаун, Луанда, Лібревіль, Аккра
Телефонний код	([phone]x-xxxx
Часовий пояс	UTC+0, Africa/Sao_Tome (Сан-Томе і Принсіпі)
GeoNames	2410763
OSM	↑4680163 ·R (Агуа-Гранде)
Міська влада
Мапа
Сан-Томе у Вікісховищі

Сан-Томе́ (порт. São Tomé; також відоме під назвою Салазар) — столиця та найбільше місто центральноафриканської острівної держави Сан-Томе і Прінсіпі. Його назва португальською означає «Святий Фома». Засноване у XV столітті, це одне з найстаріших колоніальних міст Африки.[2]

Історія

Альваро Камінья заснував колонію Сан-Томе у 1493 році. Португальці прибули до Сан-Томе у пошуках землі для вирощування цукрової тростини. Острів був безлюдним до прибуття португальців приблизно в 1470 році. Клімат Сан-Томе, розташованого приблизно за 40 кілометрів (25 миль) на північ від екватора, був достатньо вологим, щоб вирощувати цукрову тростину в дикому достатку. У 1497 році 2 000 єврейських дітей, віком до восьми років, були вивезені з Піренейського півострова для отримання католицької освіти відповідно до національної політики навернення до католицизму.[3] Розташоване неподалік африканське королівство Конго з часом також стало джерелом рабської праці. Острів Сан-Томе був головним центром виробництва цукру в XVI столітті; до 1600 року його обігнала Бразилія.[4]

Центром Сан-Томе є собор шістнадцятого століття, який був значною мірою перебудований у XIX столітті. Ще одна рання будівля — форт Сан-Себастьян, збудований у 1566 році, де зараз знаходиться Національний музей Сан-Томе. 9 липня 1595 року повстання рабів на чолі з Рей Амадором взяло контроль столицю; вони були підкорені в 1596 році[5] 1599 року голландці захопили місто та острови на два дні; вони знову окупували його в 1641 році на рік. Місто було столицею португальської колонії Сан-Томе і Прінсіпі, а після здобуття Сан-Томе і Прінсіпі незалежності в 1975 році стало столицею суверенної держави.[6]

Географія

Сан-Томе, важливий як порт, розташований у затоці Ана-Чавеш на північному сході острова Сан-Томе, а Ілеу-дас-Кабрас лежить неподалік у відкритому морі. Сан-Томе розташоване на північний схід від Тріндаді, на південний схід від Гвадалупе та на північний захід від Сантани. З цими містами його з'єднує шосе, яке оточує весь острів Сан-Томе. Він пов'язаний з Кабо-Верде щотижневим поромом.[7]

Серед визначних пам'яток міста — Президентський палац, кафедральний собор і кінотеатр. У місті також розташовані школи, середні та вищі навчальні заклади, політехнічний університет, два ринки, три радіостанції, громадська телевізійна станція TVSP, кілька клінік і лікарень, головний аеропорт країни — Міжнародний аеропорт Сан-Томе (з якого здійснюються прямі регулярні рейси до Анголи, Габону, Гани та Португалії, а також нерегулярні внутрішні рейси до Прінсіпі), і багато площ (praças). Сан-Томе також слугує центром дорожньої та автобусної мережі острова. Місто добре відоме своєю грою тчілолі.[8]

Клімат

Сан-Томе має тропічний вологий і сухий клімат (Köppen As), хоча він не набагато вищий за напівпосушливий клімат (BSh) через вплив холодної Бенгельської течії, яка робить навіть найвологіші місяці сухішими, ніж можна було б очікувати для такої низької широти, але водночас робить місто дуже хмарним і туманним навіть під час майже бездощового сухого сезону в середині року. Місто має відносно тривалий сезон дощів з жовтня по травень і короткий сухий сезон. В середньому в Сан-Томе випадає трохи менше ніж 900 мм опадів на рік. Температура в місті відносно постійна, середня висока температура зазвичай становить близько 30 °C, а середня низька — близько 22 °C.

Клімат Сан-Томе
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	32	33	32	32	32	31	32	32	33	33	33	33	33
Середній максимум, °C	27	27,7	27,8	27,7	26,6	24,9	23,8	23,7	24,5	25,2	26	26,5	26
Середня температура, °C	25,2	25,2	25,8	25,8	25,2	23,6	22,7	22,9	23,6	24,1	24,6	24,8	24,5
Середній мінімум, °C	20,2	20,5	20,4	20,4	20,3	19	18,2	18,3	19,1	19,5	19,8	20	19,6
Абсолютний мінімум, °C	20	20	20	20	16	16	16	17	17	18	20	20	16
Норма опадів, мм	154.7	119	177.3	197	193.3	29.3	28.7	64.2	114.6	255.9	232.6	194.2	1760.8
Джерело: Weatherbase, Weatherbase

Економіка

Промисловість розвинена слабко й включає виробництво мила, напоїв і лицювальної плитки. Через міський порт проходить весь експорт країни. Це какао, копра й банани.

Транспорт

Сан-Томе обслуговується міжнародний аеропорт Сан-Томе, з якого здійснюються регулярні рейси до Європи та інших африканських країн.

Демографія

Населення Сан-Томе — близько 56 945 осіб.[9]

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1990 (23 червня, перепис населення)	42 331	—
2000 (16 червня, перепис населення)	49 957	+18.0%
2003 (приблизний розрахунок)	53 300	+6.7%
2018 (1 липня, приблизний розрахунок)	71 868	+34.8%

Храмові споруди

Серед культових місць споруд переважають християнські церкви та храми: Римсько-католицька єпархія Сан-Томе і Прінсіпі (Католицька Церква), Вселенська Церква Царства Божого, Асамблеї Божі.[10]

• 
  Собор Пресвятої Богородиці, Сан-Томе
• 
  Церква Богоматері Зачаття, Сан-Томе

Пам'ятки

У Сан-Томе зберігся португальський форт і кілька інших стародавніх будинків.

Освіта

• Університет Сан-Томе і Прінсіпі, заснований у 2016 році
• Національний ліцей
• Підготовча школа Патріса Лумумби
• Національна бібліотека Сан-Томе і Прінсіпі

• 
  Національна бібліотека
• 
  Школа
• 
  Лекція в університеті Сан-Томе
• 
  Національний ліцей
• 
  Підготовча школа Патріса Лумумби

Також в місті є португальські Міжнародні школи:[11]

• Escola Portuguesa de S. Tomé
• Instituto Diocesano de Formação João Paulo II
• Escola Bambino
• Escola Internacional de S. Tomé e Príncipe.

Медицина

• Головною лікарнею країни є лікарня Айрес де Менезеш

Спорт

Національний стадіон 12 липня

Спортивні клуби, розташовані в місті, включають «Спортинг Прая Круз» та ФК «Віторія», що знаходяться в околицях Рибоке. Обидві команди грають на «Ештадіу Насьйональ 12 ді Жунью». Загалом в країні близько 30 команд.

Галерея

• 
  Місто вночі
• 
• 
  Три дослідника в Національному музеї Форт Сан-Себастьяно
• 
• 
  Вищий суд
• 
  Посольство Португалії
• 
  Діти із саморобним велосипедом
• 
  Сувеніри
• 
  Базар
• 
  Таксі біля базару
• 
  Порт
• 
  Свято Чілолі
• 
  Свято Чілолі
• 
  Центральний банк
• 
  Португальський культурний центр

Видатні люди

• Жозе Віанна да Мотта (1868—1948) — португальський піаніст, педагог і композитор
• Альфредо Азанкот (1872-??) — португальський архітектор, який емігрував до Чилі
• Алмада Негрейрош (1893—1970) — португальський художник, створював твори літератури та живопису, а також розробляв балетні хореографії
• Франсішку Жозе Тенрейру (1921—1963) — географ, поет і письменник колоніальної доби
• Альда Невес да Граса до Еспіріту Санту (1926—2010) — поетеса, яка писала португальською мовою, а після здобуття незалежності працювала в сантомейському уряді
• Гвадалупе де Сейта (1929—2021) — письменниця, лікар і національний герой
• Мігел Тровоада (нар. 1936) — прем'єр-міністр 1975—1979 рр. і президент 1991—2001 рр. Сан-Томе і Принсіпі
• Фрадіке де Мінезіш (нар. 1942) — Президент Сан-Томе і Прінсіпі з 2003 по 2011 рік
• Олінда Бежа (нар. 1946) — поетеса, письменниця та оповідачка, емігрувала до Португалії та переїхала до Візеу
• Томе Вера Круз (нар. 1956) — Прем'єр-міністр Сан-Томе і Прінсіпі з квітня 2006 по лютий 2008
• Консейсан Ліма (нар. 1961) — поет із міста Сантана
• Патріс Тровоада (нар. 1962) — політик, прем'єр-міністр Сан-Томе і Прінсіпі з 2008 по червень 2008, з 2010 по грудень 2012 і з листопада 2014 по грудень 2018
• Ауреліо Мартінс (нар. 1966) — журналіст, бізнесмен і політик

Спорт

• Нуну Ешпіріту Санту (нар. 1974) — португальський футболіст, футбольний менеджер Португальської асоціації
• Найде Гомес (нар. 1979) — семиборець і стрибун у довжину, брав участь у бігу на 100 метрів з бар'єрами на літніх Олімпійських іграх 2000 року.
• Лассет Коста, (нар. 1986) — футболіст
• Язалдес Насіменту (нар. 1986) — португальський легкоатлет, в бігу на 100 метрів, брав участь у літніх Олімпійських іграх 2004 року
• Алсіно Сілва (нар. 1990) — каноєр-спринтер, брав участь у Літніх Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні
• Харраміз — (нар. 1990) — футболіст, який грає в Португалії
• Зе — (нар. 1991) футболіст
• Булі Да Консейсао Трісте — (нар. 1991) — каноїст-спринтер, брав участь у Літніх Олімпійських іграх 2016 року
• Фадулі (нар. 1992) — футболіст, який грає в Португалії
• Шарль Монтейру (нар. 1994) — футболіст, який грає в Португалії
• Жилсон Коста (нар. 1996) — португальський футболіст
• Ромаріо Лейтао (нар. 1997) — бігун на довгі дистанції, брав участь у Літніх Олімпійських іграх 2016 року на дистанції 5000 метрів серед чоловіків
• Жедсон Фернандіш (нар. 1999) — португальський футболіст

Міжнародні відносини

Сан-Томе є побратимом

• Кінгстаун, Сент-Вінсент і Гренадини
• Луанда, Ангола
• Лібревіль, Габон
• Аккра, Гана
• Лісабон, Португалія[12][13]

Джерела

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Примітки

1. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
2. Home. stp.gov.st. [Архівовано 2020-01-18 у Wayback Machine.]
3. Allen, Theodore (1997). The invention of the white race (вид. Second). London: Verso. с. 5, Appendix C. ISBN 9781844677719. OCLC 738350824.
4. Manning, Patrick (2006). Slavery & Slave Trade in West Africa 1450-1930. Themes in West Africa's history. Athens: Ohio University. с. 102—103. ISBN 978-0-8214-4566-2. OCLC 745696019.
5. Seibert, Gerhard (2012). Rei Amador. У Emmanuel Kwaku Akyeampong (ред.). Dictionary of African Biography. Т. 1. Oxford University Press USA. с. 191—192. ISBN 9780195382075.
6. Roman Adrian Cybriwsky, Capital Cities around the World: An Encyclopedia of Geography, History, and Culture, ABC-CLIO, USA, 2013, p. 275
7. São Tomé gets ferry link with Cape Verde. afrol.com.
8. Cultura.
9. INE [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.], Evolução da população São-Tomense por localidades, 2001/2007-08 (порт.)
10. Sao Tome and Principe | Map, Population, Flag, Culture, History, & People | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
11. «ESCOLAS COM CURRÍCULO PORTUGUÊS EM S. TOMÉ [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]» (). Direção de Serviços de Ensino e Escolas Portuguesas no Estrangeiro (DSEEPE) of the Portuguese Education Ministry. Retrieved on October 26, 2015.
12. Lisboa - Geminações de Cidades e Vilas [Lisbon - Twinning of Cities and Towns]. Associação Nacional de Municípios Portugueses [National Association of Portuguese Municipalities] (порт.). Процитовано 23 серпня 2013. [Архівовано 2015-02-01 у Wayback Machine.]
13. Acordos de Geminação, de Cooperação e/ou Amizade da Cidade de Lisboa [Lisbon - Twinning Agreements, Cooperation and Friendship]. Camara Municipal de Lisboa (порт.). Процитовано 23 серпня 2013.

Посилання

• Сан-Томе «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Сан-Томе «Curlie» (англ.)

Географія   Африка   Сан-Томе і Принсіпі