Салов Геннадій В'ячеславович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салов.
Ф
Геннадій Салов
Особисті дані
Повне ім'я Геннадій В'ячеславович Салов
Народження 11 лютого 1960(1960-02-11) (64 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 180
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція захисник
Юнацькі клуби

1977–1978 		СРСР ФШМ
СРСР Торпедо (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1980 СРСР Торпедо (Москва) 1 (0)
1981 СРСР Волга (Калінін) 18 (1)
1981 СРСР Спартак (Москва) 0 (0)
1982–1983 СРСР Іскра (Смоленск) 44 (1)
1984–1987 СРСР Кузбас 130 (0)
1988–1989 СРСР Зоркий 78 (0)
1990–1991 СРСР Сахалін (Холмськ) 27 (1)
1991–1992 CSR ДАК 14 (0)
1992–1993 CSR Габчиково ()
1994 Росія ТРАСКО 17 (0)
1995 Росія Фабус 10 (0)
1997 Росія Салют-Тушине аматор ()
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978 СРСР СРСР (U-18) ()
1979 СРСР СРСР (U-20) ()
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002 Росія Рибинськ
2011 Росія Ока (Ступіно)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Геннадій В'ячеславович Салов (11 лютого 1960, Москва) — радянський і російський футболіст, який виступав на позиції захисника. У радянській вищій лізі зіграв один матч. Переможець юніорського турніру УЄФА 1978 року, срібний призер молодіжного чемпіонату світу 1979 року. Майстер спорту СРСР (1978).

Клубна кар'єра

Вихованець московської Футбольної школи молоді. У 1977 році перейшов у дубль московського «Торпедо». За основний склад автозаводців провів один матч у чемпіонаті країни — 25 листопада 1979 в останньому турі сезону проти донецького «Шахтаря».[1] Також взяв участь у двох кубкових матчах у 1980 році.

У 1981 році перейшов у Калінінську «Волгу», а восени того ж року виступав за дубль московського «Спартака». У 1982—1983 роках проходив армійську службу в смоленській «Іскрі». Протягом чотирьох років виступав у першій лізі за «Кузбас», потім у нижчих дивізіонах — за «Зоркий» та «Сахалін».

1991 року перейшов до чехословацького клубу вищого дивізіону ДАК (Дунайська-Стреда), провів за нього 14 матчів. Наступного сезону виступав у третьому дивізіоні за «Габчиково» та став переможцем турніру. Обидва клуби представляли словацьку частину ЧССР. Повернувшись до Росії, футболіст виступав у нижчих дивізіонах за команди Москви та області.

У 1978 році був у складі збірної СРСР, яка здобула перемогу в неофіційному юніорському чемпіонаті Європи, у фінальному матчі не грав.[2] У 1979 році у складі молодіжної збірної СРСР став срібним призером молодіжного чемпіонату світу.

Виступи за збірні

Виступав за команду ветеранів Торпедо.

Тренерська кар'єра

З 1995 року працював дитячим тренером у ФШМ та «ФШМ-Торпедо», ДЮСШ «Строгіно», у дитячих командах «Лужники» та «Росич». Також очолював кілька аматорських команд. У першій половині 2002 року працював із клубом «Рибінськ», який виступав у другому дивізіоні.

Особисте життя

Син Євген (1984) теж був футболістом, згодом — дитячий тренер.

Титули і досягнення

Примітки

  1. ↑ Матч Шахтёр Д — Торпедо М. footballfacts.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  2. ↑ Гостевая книга коллекционеров протоколов футбольных матчей сообщение номер 6514. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 28 березня 2017.

Посилання