|
Головня Олександр Віталійович
Олександр Віталійович Головня (20 жовтня 1959, Мозир, Білоруська РСР) — радянський футболіст, захисник. Перший радянський легіонер у США.[1] Майстер спорту СРСР (1978).[2] Брат Сергій також був футболістом. Клубна кар'єраКар'єру Олександр Головня розпочав у «Машинобудівнику» Гомель. Два роки грав у другій лізі, потім перейшов до мінського «Динамо». 1978 провів у першій лізі, там «Динамо» посіло 3-е місце і вийшло у вищу лігу. У вищій лізі дебютував 5 жовтня 1979 року в матчі 27-го туру проти Торпедо, вийшовши на заміну на 74-й хвилині замість Віктора Янушевського.[3] Усього за мінчан Головня зіграв 62 матчі. У листопаді 1981 перейшов у московське «Динамо». В 1984 році став володарем Кубка СРСР: у фіналі біло-блакитні обіграли «Зеніт» з рахунком 2:0.[4] За московський клуб у чемпіонаті Головня зіграв 113 матчів та забив 5 голів. З 1987 по 1989 рік він виступав за «Локомотив». У 1990 поїхав до США грати за клуб «Орландо Лайонз[en]». Це був обмін між командами, зі Сполучених Штатів до «Локо» прийшов Дейл Малхолланд, який став одним із перших легіонерів у Радянському Союзі.[1] У США приїхав у травні 1990[5][6] і вже незабаром забив свій перший гол за команду.[7] У жовтні 1990 підписав 8-місячний контракт з «Сан-Дієго Сокерз» з мініфутбольної ліги (шоубол).[8][9] У сезоні 1991/92 і виступав разом із Олександром Хапсалісом. Став дворазовим чемпіоном США з Indoor-футболу.[10] У червні 1993 обміняний у клуб «Арізона Сендшаркс»[11], проте за нову команду так і не був заявлений.[12] Виступи за збірніЗалучався до складу юнацьких та молодіжної збірної СРСР. У 1979 році став срібним призером молодіжного чемпіонату світу. Особисте життяДружина Лідія, дочки Поліна та Георгія. Живе в Сан-Дієго, працює круп'є у найбільшому казино Каліфорнії.[13] Досягнення
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
