Савко Юліан Федорович

Юліан-Зенон Федорович Савко

Народився 19 березня 1944(1944-03-19) (80 років)
Кожичі
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Навчання Львівська національна академія мистецтв
Напрямок скульптура, живопис, графіка
Працював у містах Львів, Алчевськ, Косів, Ковель, Ростов на Дону[джерело?]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савко.

Юліан-Зенон Федорович Савко (нар. 19 березня 1944, Кожичі) — український скульптор, живописець, графік.

Біографія

Народився 19 березня 1944 року у Кожичі, Яворівського району, Львівської області. Середню школу закінчив в м. Алчевську, біля Луганська. Навчався в Ростові на Дону в художньому училищі ім. Грекова, на живописно-педагогічному відділі. У 1967 р. перевівся в Косівське училище прикладного мистецтва на відділ художньої кераміки.[джерело?] 1976 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів Еммануїл Мисько, Карло Звіринський, Любомир Терлецький, [джерело?] Член Національної спілки художників. На даний час працює старшим викладачем кафедри академічного рисунку Львівської Національної Академії Мистецтв[1]. Працює в галузі скульптури, живопису, графіки.[2]

Роботи

Скульптура
  • «Портрет сучасника — творця майбутнього» (1980, тонований гіпс, 55×46×35).[3]
  • «Народна художниця Параска Хома» (1982, тонований гіпс, 103×73).[4]
  • «Думка» (1986, тонований гіпс, 48×33×35).[5]
  • Пам'ятний знак 900-ліття Звенигорода (1987).[2]
  • Пам'ятник Лесі Українці в Ковелі (1991).[2]
  • Меморіальна таблиця Йосипові Сліпому на вулиці Коперника, 36 у Львові (1997).[6]
  • Меморіальна таблиця Миколі Лемику в Миргороді (1997).[7]
  • Пам'ятник Іванові Мазепі в Новояворівську (1997).[2]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в Новояворівську (1997).[8]
  • Меморіальна таблиця Романові Шухевичу у Львові на вул. Довбуша, 2 (2007).[9]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Домажир (2010).[8]
  • Пам'ятник дітям, закатованим у тюрмах Львова у 1949—1951 роках. Встановлений на Янівському цвинтарі 2012 року.[10]
  • Пам'ятник ветеринарному лікарю на вулиці Пекарській у Львові (2016, архітектор Іван Тимчишин).[11]
Живопис
  • «Народний майстер із Криворівні В. І. Зеленчук» (1976, картон, олія, 100×72).[12]
  • «Яблука з колгоспного саду» (1976, папір, темпера, 58×70).[12]
  • «Пасіка в Романівці» (1986, картон, олія, 49×85,5).[джерело?]
  • «Портрет Стефи Лозинської» (1999, органіт, олія, 61×70).[джерело?]
  • «Портрет академіка Якима Запаско» (2002, полотно, олія, 120×121).[джерело?]

Галерея

  • Пам'ятник дітям, закатованим у тюрмах Львова у 1949—1951 рр. (2012)
    Пам'ятник дітям, закатованим у тюрмах Львова у 1949—1951 рр. (2012)
  • Пам'ятник ветеринарному лікарю у Львові (2016)
    Пам'ятник ветеринарному лікарю у Львові (2016)

Примітки

  1. ↑ Савко Юліан Федорович. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 листопада 2017.
  2. ↑ а б в г Довідник НСХУ, 2005.
  3. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  4. ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  5. ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 12.
  6. ↑ Шишка О. Богословська академія та церква Святого Духа // Галицька брама. — 1998. — № 11 (47). — С. 11.
  7. ↑ Бурнашов Г. Злочини більшовизму. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2001. — С. 169. — ISBN 966-7363-59-7.
  8. ↑ а б Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині, 2013.
  9. ↑ Мельник І., Масик Р. Під Високим Замком до Знесіння // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 132. — ISBN 978-617-629-077-3.
  10. ↑ У пам'ять про закатованих дітей // Ратуша. — 24—30 травня 2012. — № 20 (1584). — С. 2.
  11. ↑ Марухняк Й. У Львові з'явився «третій кінь» // Високий замок. — 26—29 серпня 2016. — № 96 (5496). — С. 11.
  12. ↑ а б Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 22.

Джерела