|
Рябиков Василь Михайлович
Василь Михайлович Рябиков (14 січня 1907, село Острецово Костромської губернії, тепер Родніковського району Івановської області, Російська Федерація — 19 липня 1974, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР, голова Всеросійської Ради народного господарства, 1-й заступник голови Держплану СРСР, генерал-полковник інженерно-артилерійської служби (7.05.1966). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1974 роках. Герой Соціалістичної Праці (16.09.1945). ЖиттєписНародився в родині робітника-ткача. У 1924—1926 роках — робітник, секретар комсомольського осередку текстильної фабрики «Большевик» міста Родники. У 1926—1928 роках — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу і секретар Родниковського повітового комітету ВЛКСМ; завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Родниковського повітового (районного) комітету ВКП(б) Івановської промислової області. У 1929—1932 роках — студент Ленінградського технологічного інституту; студент Ленінградського військово-механічного інституту. З 1932 року — в Червоній армії. У 1932—1937 роках — слухач Ленінградської військово-морської академії імені Ворошилова. У 1937—1939 роках — інженер-конструктор, секретар партійного комітету, партійний організатор ЦК ВКП(б) заводу «Большевик» міста Ленінграда. У лютому 1939—1940 роках — заступник, у 1940—1946 роках — 1-й заступник народного комісара озброєння СРСР. З червня 1941 року був уповноваженим із евакуації Народного комісаріату озброєння СРСР. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 вересня 1945 року за видатні заслуги в справі організації виробництва літаків, танків, моторів, озброєння і боєприпасів, а також за створення і освоєння нових зразків бойової техніки та забезпечення ними Червоної армії і Військово-морського флоту в роки Великої Вітчизняної війни генерал-лейтенанту інженерно-артилерійської служби Рябикову Василю Михайловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Труда з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». У 1946—1951 роках — заступник міністра озброєння СРСР. У 1951—1953 роках — начальник 3-го Головного управління при Раді міністрів СРСР, займався створенням радянських зенітних ракет. У червні 1953 — 1955 року — заступник міністра середнього машинобудування СРСР. У 1955—1957 роках — голова Спеціального комітету Ради міністрів СРСР. У 1957—1958 роках — заступник, 1-й заступник голови Комісії Президії Ради міністрів СРСР з військово-промислових питань. Був головою Державної комісії з випробувань першої міжконтинентальної ракети і запуску першого штучного супутника Землі. 28 березня 1958 — 26 травня 1961 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Одночасно 18 червня 1960 — 26 травня 1961 року — голова Всеросійської Ради народного господарства. 27 травня 1961 — листопад 1962 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР — міністр СРСР. У листопаді 1962 — 2 жовтня 1965 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства СРСР — міністр СРСР. 2 жовтня 1965 — 19 липня 1974 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету (Держплану) СРСР. Помер 19 липня 1974 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі. Звання
Нагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
